Професор Б.Мартос: організаторська та науково-педагогічна діяльність

Анотація

Мета статті полягає в аналізі організаторської та науково-педагогічної діяльності Б.Мартоса, спрямованої на становлення й розвиток незалежної України, формування національного консенсусу в період Української революції 1917–1921 рр. В еміґрації він став одним із засновників і керівників Української господарської академії, Українського технічно-господарського інституту. Займався підготовкою економістів, науково-дослідною роботою в галузі економіки, теорії та практики кооперації, а також громадською діяльністю.

Методологічну основу становлять принципи історизму, об’єктивності, науковості. Використовувалися загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення), а також методи періодизації і класифікації. Їх застосування дозволило об’єктивно відобразити діяльність урядових структур УНР 1917–1920 рр., українських вишів в еміґрації, де працював Б.Мартос. Спеціальні історичні методи (архівознавчого та джерелознавчого аналізу, персоналізації, історико-логічний, біографічний) сприяли здобуттю нових знань з історіографічних, архівних, біографічних матеріалів, визначенню їх цінності.

Висновки. Доведено, що активна державницька, політична і громадська діяльність Б.Мартоса під час перебування на посадах міністра продовольчих справ, фінансів, голови Ради Народних Міністрів часів УЦР та Директорії зосереджувалася на відновленні й розбудові національної державності у формі демократичної республіки, захисті національних інтересів України, вирішенні найважливіших політичних і правових проблем. Цій меті служила його організаторська, педагогічна, науково-дослідницька діяльність у галузі економіки, теорії формування та функціонування кооперації, організації і проведення навчально-виховної роботи.