Альфред Рассел Уоллес про гармонію у Всесвіті (До 120-річчя його праці «Місце людини у Всесвіті»)
DOI:
https://doi.org/10.15407/knit2022.02.061Ключові слова:
еволюція, Персоналії: А.Р. Уоллес; Всесвіт, планетиАнотація
Ідея єдності людини і Всесвіту розроблялася в багатьох філософських і релігійних вченнях. Проте першим її науково обґрунтувати спробував Альфред Рассел Уоллес (1823–1913) – британський натураліст, мандрівник, географ, біолог і антрополог XIX століття. Він зауважував, що думка про «множинність світів» Коперника, де Земля є однією з численних планет, яка населена розумними істотами, не підкріплена спостереженнями. Уоллес доводив, що можливість виникнення у Всесвіті життя й розуму залежить від багатьох взаємопов'язаних умов. Він дійшов висновку, що «будь-яка інша планета в Сонячній системі, крім нашої Землі, ненаселена» і «майже настільки ж ймовірно, що ніяке інше Сонце не має заселених планет». Уоллес дотримувався думки, що люди — єдині розумні істоти і могли виникнути виключно на Землі як вершина еволюції Всесвіту. Дослідник допускав можливість існування інших світів з іншими фізичними законами, однак вважав, що лише в нашому могла з'явитися людина і саме для цього виник наш Всесвіт.
Посилання
Kazyutinskiy V. V. (2014). Man in the context of universal evolutionism. Evolution: From Protostars to Singularity. Volgograd: Teacher, 20—48 [In Russian].
Pazenok V. V. (2013). Man and the Universe. On the problem of forming a personal worldview picture of the world. Philosophy of enlightenment, № 2 (13), 282—316 [In Russian].
Puzanov I. I. (1936). Alfred Wallace as a scientist and traveler. Wallace A. R. Tropical nature. Moscow; Leningrad: Biomedgiz, 8—26 [In Russian]
Wallace A. R. (1904). A wonderful age. Ed. 2nd, ref. and ext. St. Petersburg: F. Pavlenkov Publishing House, 525 p.
Wallace A. R. (1903). Scientific and social research. Vol. 1. Exploring the Earth: Descriptive Zoology. Plant distribution. Distribution of animals. Evolution theory. Astronomy. special problems. St. Petersburg: F. Pavlenkov, 514 p. [In Russian].
Wallace A. R. (1904). Man’s place in the universe. The study of the results of scientific research in connection with the unity or plurality of worlds. St. Petersburg: O. N. Popov, 292 p. [In Russian]
Hoking S., Mlodinov L. (2012). Supreme Intention. Moscow: Amphora. 208 p. [In Russian].
Walace A. R. (1870). Man and Natural Selection. Nature, 3, № 53, 8—9.
https://doi.org/10.1038/003008a0.
Wallace A. R. (1870). Mimicry versus Hybridity. Nature, 3, № 61, 165—166.
https://doi.org/10.1038/003165b0.
Wallace A. R. (1891). Variation and Natural Selection. Nature, 44, № 1144, 518—519.
https://doi.org/10.1038/044518b0.
Wallace A. R. (1907). Does Mars fit for life? A critical review of Professor Percival Lowell’s book «Mars and its Channels» with an alternative explanation. London: Macmillan & Co., Ltd.; New York: The Macmillan Co. URL: http://wallace-online.org/converted/pdf/1907_Mars_S730.pdf (Last accessed 19.01.2022).
Wallace A. R. (1907). The Double Driff of Star Motion. Nature, 76, 293—294.
https://doi.org/10.1038/076293b0
Wyhe J. (2014). A delicate adjustment: Wallace and Bates on the Amazon and «the problem of the origin of species». J. History of Biology, 47, № 4, 627—659.
https://doi.org/10.1007/s10739-014-9378-z.
Wyhe J., Rookmaaker К. (2013). Alfred Russel Wallace: Letters from the Malay Archipelago. Foreword by Sir David Attenborough. Oxford: University Press. Oct. 24. 304 p. (Illustrated Edition).