Аналіз фотометрії супутника «СІЧ-2» на багаторічному інтервалі спостережень

Анотація

17 серпня 2011 року з пускової бази «Ясний» здійснено пуск ракети-носія «Дніпро», яка вивела на навколоземну орбіту супутник «Січ-2». Українські станції оптичних спостережень одразу почали записувати фотометричні криві блиску супутника. В середині 2012 року було встановлено, що КА «Січ-2» має певний період обертання навколо власної осі і можливо вийшов з ладу. Це було підтверджено пізніше офіційними джерелами. На основі багаторічних спостережень за штучним супутником Землі «Січ-2» з пунктів Ужгород і Одеса була досліджена його поведінка на орбіті з моменту запуску і по 2022 рік. У роботі розкриті можливості фотометричного методу в поєднанні з позиційними даними в області досліджень динаміки обертання космічних апаратів, що мають три ступені свободи і складні конструктивні особливості поверхонь.            У статті авторами визначено, що вісь власного обертання КА «Січ-2» співпадає з його вертикальною вісcю, яка прецесує навколо цього напрямку «центр ШСЗ – центр Землі». Визначено, що пара протилежних ПСБ розміщені перпендикулярно одна до одної. Розраховано величину орбітального періоду супутника Р_орб= 99.5 хв. та встановлено середнє значення періоду прецесії Р_пр~ 90.5 с. Проаналізовано зміну періоду власного обертання КА «Січ-2» який на інтервалі 9 років після дестабілізації період супутника змінювався в межах Р_о =11.95 - 3.63  - 5.06 с. Також встановлено, що період прецесії за цей же час змінювався в межах Р_пр= 71.0 - 234.0 - 226.0 с. Кут прецесії осі обертання відносно напрямку з центра супутника до центра Землі знаходиться в межах 38° - 28°.