Проблеми обробки відеозаписів яскравих болідів та падаючих залишків космічних апаратів, зареєстрованих малочутливими побутовими відеокамерами в складних спостережних умовах

Анотація

Приводиться методика кінематичної і фотометричної обробки результатів односторонніх відео спостережень унікального яскравого боліда (або уламка космічного апарата) проведених в надзвичайно складних спостережних умовах. Через низьку чутливість відеокамери та наявність значної кількості зіркоподібних артефактів на матриці камери з одного боку, та сильну засвітку кадру яскравим Місяцем –10.95 зоряної величини який знаходився безпосередньо в полі зору камери — з іншого, в усіх кадрах були повністю відсутні зорі. Продемонстровано, що застосування алгоритмів усереднення та сумування застосованих до кадрів в цілому, та виведення на екран окремих динамічних діапазонів інтенсивності зображення дозволило відшукати та ототожнити 45 опорних зірок, найслабші з яких були +5.4...+5.7 зоряних величин.          У результаті проведеної обробки, наявності в полі зору камери точки максимального зближення траєкторії об’єкта із спостерігачем яка відповідає максимуму кутової швидкості, та моделювання було отримано максимально можливу кількість параметрів космічного тіла, які можна отримати з односторонніх спостережень. Об’єкт рухався більше 12 секунд, кутова довжина траєкторії склала більше 60°, максимальна кутова швидкість в точці максимального зближення із спостерігачем була визначена як 7.4 градусів за секунду. Показано, що космічне тіло від початку свого руху до точки максимального зближення могло втратити біля 32 % початкової швидкості. Наявність в кадрі точки максимального зближення дозволило коректно обчислити пряме сходження та схилення видимого радіанта об’єкта як 272.0 та –0.8° відповідно. Блиск космічного тіла варіювався в межах  –5.5...–8.5 зоряної величини. Усі проведені обчислення не дозволили однозначно ідентифікувати об’єкт як метеороїд або уламок космічного сміття.