Обґрунтування подвійного використання аерокосмічного геомоніторингу морського шельфу для пошуку покладів вуглеводнів і «освітлення» морської обстановки

Автор(и)

  • О. Д. ФЕДОРОВСЬКИЙ Державна установа «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України»
  • А. В. ХИЖНЯК Державна установа «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України»
  • В. Ю. ФІЛІМОНОВ Інститут гідромеханіки Національної академії наук України

DOI:

https://doi.org/10.15407/knit2021.02.038

Ключові слова:

аерокосмічний геомоніторинг, методологія, морський шельф, поклади вуглеводнів, рухомі об’єкти, температурні аномалії

Анотація

Гідрофізичні процеси у поверхневому шарі води над покладами вуглеводнів чи рухомих занурених об’єктів, що формують його гідротермодинамічний режим, багато в чому схожі. Це дозволяє на основі відповідних інформативних ознак використовувати методологію аерокосмічного моніторингу морського шельфу подвійного призначення, а саме: для пошуку покладів вуглеводнів і контролю несанкціонованого проникнення занурених рухомих об’єктів (РЗО) шляхом освітлення морської обстановки.      Мета даної роботи полягає в обґрунтуванні подвійного використання методології аерокосмічного геомоніторингу морського шельфу шляхом вибору відповідних інформативних ознак, однією з яких є зміна структури і текстури приповерхневого шару води під впливом вуглеводнів і  занурених рухомих об’єктів.      В результаті ретроспективного аналізу і оброблення архівних експериментальних матеріалів результатів досліджень особливостей процесу формування температурних аномалій природного і техногенного походження було перевірено кілька десятків різних параметрів Хараліка і обрано для подальшого використання п’ять найбільш інформативних з них: Contrast, Sum Variance, Sum Entropy, Entropy, Difference Entropy.      Дослідження провадилися у три етапи. По-перше, досліджено і оброблено дані  про  температурні аномалії природного походження на морській поверхні, отриманих за допомогою космічних апаратів, які виникають при наявності покладів вуглеводнів. По-друге, виконано аналіз і обробку матеріалів моделювання на водній поверхні дослідного басейну температурних аномалій природного і техногенного походження на основі генератора гідродинамічного збурення — заглибленої самохідної моделі при русі у стратифікованому водному середовищі. І по-третє, опрацьовано архівні дані змін температури морської поверхні після проходження рухомих занурених об’єктів, що були зареєстровані ІЧ-апаратурою, розміщеного на морській платформі і на борту корабля.        У результаті досліджень були визначені інформативні ознаки температурних аномалій, які відмінні від фону і порівняно з останнім дешифруються на космічному знімку, що підтверджує можливість подвійного використання методології аерокосмічного геомоніторингу морського шельфу.

Посилання

Akimov E. A., Stanichny S. V., Polonsky A. B. (2014). Using SEVIRI scanner data to estimate the surface temperature of the Black Sea. Marine Hydrophysical J., № 6, 37—46 [in Russian].

Kolodiy V. V., Kolodiy I. V. (2004). Fluidodynamics of the shelf part of the North Black Sea oil and gas basin. Geologist of Ukraine, № 1, 41—44 [in Ukrainian].

Patent of Ukraine N 108696. (2015). Lyalko V. I., Fedorovsky O. D., Yakymchuk V. G., Sokolovska A. V., Vorobyev A. I. Method of forecasting gas deposits on the sea shelf.

Stankevich S. A., Sedlerova O. V. (2007). Integration of remote and geological-geophysical spatial data in the search for hydrocarbons on the sea shelf. Geoinformatics, № 3, 77—81 [in Ukrainian].

Tovstyuk Z. M., Efimenko T. A., Sedlerova O. V., Lazarenko I. V., Golovashchuk O. P. (2009). Identification of forecast objects promising for hydrocarbon deposits on the north-western shelf of the Black Sea according to cosmogeological studies. Theoretical and applied aspects of geoinformatics, 186—190 [in Ukrainian].

Fedorovsky A. D., Filimonov V. Yu., Piestova I. O., Dugin S. S., Yakymchuk V. G., Khyzhniak A. V., Sukhanov K. Yu. (2018). Result of modeling temperature anomalies on the water surface of the research basin of the institute of hydromechanics NAS of Ukraine. Ukr. J. Remote Sensing, 19, 40—45 [in Ukraine].

https://doi.org/10.36023/ujrs.2018.19.137

Shnyukov E. F., Starostenko V. I., Kobelev V. P. (2004). Geological exploration. Geophys. J., 26, № 4, 116—132 [in Russian].

Haralick R. M. (1979). Statistical and structural approaches to texture. Proc. IEEE, 67, № 5, 786.

https://doi.org/10.1109/PROC.1979.11328

McAlister E. D. (1964) Measurement of total heat flow from the sea surface. Appl. Opt., 5(6), 188.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-14

Як цитувати

ФЕДОРОВСЬКИЙ, О. Д., ХИЖНЯК, А. В., & ФІЛІМОНОВ, В. Ю. (2024). Обґрунтування подвійного використання аерокосмічного геомоніторингу морського шельфу для пошуку покладів вуглеводнів і «освітлення» морської обстановки. Космічна наука і технологія, 27(2), 38–44. https://doi.org/10.15407/knit2021.02.038

Номер

Розділ

Дослідження Землі з космосу