Георгій Ботезат і його внесок у світову авіацію та астронавтику
DOI:
https://doi.org/10.15407/knit2022.01.070Ключові слова:
Ігор Сікорський, історія авіації, видатні особистості: Георгій Ботезат, Микола Жуковський; вертоліт, Харківський технологічний інститутАнотація
У статті показано життєвий та науковий шлях першого доктора наук у галузі авіації – Георгія Ботезата. Учений разом із Миколою Жуковським, Ігорем Сікорським, Степаном Тимошенко, Олександром Фан-дер-Флітом і Олександром Лебедєвим був одним із організаторів Повітряного флоту Російської Імперії. Проаналізовано роботи Г. Ботезата у галузі імпульсної теорії повітряних гвинтів, зокрема, зазначено, що на основі своєї теорії вчений вивів формули для забезпечення стійкості польоту літаків і вертольотів. Він автор різних винаходів: гигроскопічного прицілу та іншої авіаційної техніки. Ним розроблені тренувальні балістичні таблиці, що дозволяли вносити поправки на швидкість польоту і напрям вітру. Коротко висвітлено біографію Г. Ботезата, акцентуючи на період його навчання в Харківському технологічному інституті. Показано причини від'їзду Г. Ботезату до США. Стверджується, що саме тут його талант конструктора і творця вертольотів оригінальної системи розкрився найкращим чином. У 1922 р. Георгію Олександровичу за фінансової підтримки американського уряду вдалося побудувати працездатну модель вертольота без прототипів та експериментів, лише за результатами розрахунків. Аналізуються причини, через які Г. Ботезату не вдалося домогтися запуску серійного виробництва вертольотів. Наведено інформацію про діяльність компанії, заснованої Ботезатом, що займалася виробництвом вентиляторів нового типу для ВМС США. Вентилятори системи Ботезату були встановлені у Рокфеллер-центрі, в Нью-Йорку, а також встановлювалися на американських танках. Підкреслюється, що І. Сікорський також використовував у своїх дослідженнях роботи Г. Ботезата. Повідомляється, що розрахована Ботезатом траєкторія польоту в повітряному і безповітряному космосі використовувалася при розробці американської програми пілотованої посадки на Місяць з використанням системи «Аполлон».Посилання
Album of eleven photographs of the de Bothezat helicopter in flight.
URL: https://airandspace.si.edu/collection-objects/ de-bothezat-helicopter-album (Last accessed: 19.10.2020)
Boreschievici B. (2018). Un poinieral inventicii romanesti — George de Bothezat. Repere biografice. Intellectus, № 2, 112—120.
URL: https://ibn.idsi.md/sites/default/files/imag_file/112-120_0.pdf (Last accessed: 23.10.2020).
Bothezat G. (1912). Introduction to the study of airplane stability: lectures, read to Officer. aeronaut. school, 230 [in Russian].
Bothezat G. A. (1915). The Great Law of Inertia. Bull. Alekseev. Don. Polytechnic Institute., 4, dep. 2, 1—26 [in Russian].
Botezat G. A. (1917). Investigation of the phenomenon of the blade propeller. Pg.: Main airfield of Air Force Directorate, 55 [in Russian].
Botezat G. A. (1917). Theory of a flat-radial blade rotor: a new method for the experimental determination of the coefficients of aerodynamic and hydrodynamic resistance. Pg.: Main airfield of Air Force Directorate, 6 [in Russian].
Botezat (Bothezat) Georgy Alexandrovich.
URL: http://library.kpi.kharkov.ua/uk/graduate/BothezatGA (Last accessed: 19.10.2020) [in Russian].
Carroll V. (1990). Glines USAF. The flying octopus.
URL: https://www.airforcemag.com/article/1090octopus/ (Last accessed 24.10.2020).
Charnov B. H. (2015). U.S. Navy retired. “The Flying Octopus”: The forgotten beginning of army helicopter. Aviation, March 12.
URL: https://www.ausa.org/articles/%E2%80%98-flying-octopus%E2%80%99-forgotte. (Last accessed 24.10.2020)
de Bothezat G. (1911). Étude de la stabilité de l’aéroplane: Academic theses. Paris: H. Dunof et E. Pinat, 192 p.
de Bothezat G. (1933). The Depression. Its Real Causes and the Remedy Paperback. New York: Publ. by the Author.
De Transhie N. (1957). The genius of dr. George de Bothezat. J. Amer. Helicopter Soc., 47, № 8.
Diaconu M. C. (2016). Gheorghe Botezatu — românul care a creat, acum 100 de ani, cel mai bun elicopter din lume și a făcut primul calcul al traiectoriei pământ-lună.
URL: http://www.cunoastelumea.ro/gheorghe-botezatu-romanul-carea-creat-acum-1. (Last accessed: 19.10.2020).
Guzman L. O. (2014). First in. last out. History of the U.S. army pathfinder (1942—2011). Fort Leavenworth, Kansas, 248.
Mikheev V. R. (2000). Georgy Alexandrovich Botezat (1882—1940). Moscow: Nauka, 156 [in Russian].
Munson K. (1968). Helicopters and Other Rotorcraft Since 1907. Blandford Press, 178.
Nazarenko S. A., Pavlova G. V. (2014). Pioneering work of Kharkov technologists in the field of aviation technology. Universitates = Universities. Sci. and Educ., № 3, 42—55 [in Russian].
Radoguz S., Gutnyk M., Zaitsev R., Tverytnykova O. (2019). The development of researches in the electrical engineering field in Kharkiv Practical Technological Institute. The personalities. IEEE 2nd Ukraine Conference on Electrical and Computer Engineering (UKRCON) (June 2—6, Lviv, Ukraine), 1260—1264.
https://doi.org/10.1109/ukrcon.2019.8879924
Shavrov V. B. (1986). The history of aircraft designs in the USSR before 1938. Moscow: Mechanical engineering, 750 p. [in Russian].
Sikorsky Igor Ivanovich (1889—1972).
URL: http://xn--80aafy5bs.xn--p1ai/aviamuseum/aviatory/aviakonstruktory/5- rossijskaya-imperiya/sikorskij-igor-ivanovich/ (Last accessed: 24.10.2020) [in Russian].
State archive of Kharkiv region. F. 770. In. 2. C. 206. Bothezat G. A. 41 [in Russian].
State archive of Kharkiv region. F. 1682. In. 4. 4802. List of persons who graduated from the Kharkov Institute of Technology in 1890—1930, 104 [in Russian]
State archive of Kharkiv region. F. 770, In. 1, 517а, 97. Protocols of teachers’ meetings [in Ukrainian].
State archive of Kharkiv region. F. 770, In. 1, 525, 12. On accepting back to the Institute former students who were dismissed at different times for participating in the riots [in Russian].
State archive of Kharkiv region. F. 40. In. 121, 200. Kaplunovskaya (Nativity of the Virgin) Church. 1905—1910, 386 [in Russian].
Timoshenko S. (1963). Memories. Paris, 416 [in Russian].
Vinogradov I. (1924). Development of helicopter technology. Airplane, 2(4), 10—14 [in Russian].
Zhukovsky N. E. (1950). Theoretical foundations of aeronautics. Coll. works. M.; L., Vol. 6, 516—517 [in Russian].
Zhurilo D. Yu. (2016). Formation and development of the Kharkov Technological Institute in the late XIX — early XX centuries: monograph. Kharkov: Pidruchnik NTU “KhPI”, 264 [in Russian].
