Особливості розподілу та детектування космічних променів, гама-спалахів та інших високоенергетичних джерел
DOI:
https://doi.org/10.15407/knit2023.06.093Ключові слова:
база даних, космічні промені, активні ядра галактик, космічна місія.Анотація
Продемонстрована важливість використання баз даних наукових космічних місій для фундаментальних астрофізичних досліджень. На основі даних космічних апаратів та одержаних розв'язків рівняння переносу зроблені оцінки рівня модуляції космічних променів у геліосферних магнітних полях. На основі архівів спостережень наземних і космічних телескопів у радіо та оптичному діапазонах систематизовані радіо-властивості вибірки ізольованих активних ядер галактик близького Всесвіту. Також розглянуті можливості, які можуть з’явивитися завдяки базам даних майбутніх мультихвильових космічних місій.
Посилання
Amati L., O'Brien P.T., Goetz D. et al. (2021). The THESEUS space mission: science goals, requirements and mission concept. Experimental Astronomy. Vol. 52. P. 183-218
https://doi.org/10.1007/s10686-021-09807-8
Ayala Solares H.A., Coutu S., Cowen D.F. et al. (2020). The Astrophysical Multimessenger Observatory Network (AMON): Performance and science program. Astroparticle Physics. Vol. 114. P. 68-76
https://doi.org/10.1016/j.astropartphys.2019.06.007
Bobik, P., Putis, M., Kolesnyk, Y.L., Shakhov, B.A. (2021) Estimation of the modulation level of cosmic rays at high energies. Mon. Not. R. Astron. Soc., Volume 503, Issue 3, pp. 3386-3393
https://doi.org/10.1093/mnras/stab597
Chesnok N.G., Sergeev S.G., Vavilova I.B. (2009). Optical and X-ray variability of Seyfert galaxies NGC 5548, NGC 7469, NGC 3227, NGC 4051, NGC 4151, Mrk 509, Mrk 79, and Akn 564 and quasar 1E 0754. Kinematics and Physics of Celestial Bodies, vol. 25, issue 2, pp. 107-113
https://doi.org/10.3103/S0884591309020068
Ciolfi R., Stratta G., Branchesi M. et al. (2021). Multi-messenger astrophysics with THESEUS in the 2030s. Experimental Astronomy. Vol. 52. P. 245-275
https://doi.org/10.1007/s10686-021-09795-9
Dolginov A.Z., Toptygin, I. (1967). Multiple Scattering of Particles in a Magnetic Field with Random Inhomogeneities. Soviet Physics JETP, Vol. 24, p. 1195
Dorman L.I., Katz M.E., Fedorov Yu.I., Shakhov B.A. (1983). Variation of cosmic ray energy in interplanetary space. Astrophys. Space Sci., Vol. 94 , P.43.
https://doi.org/10.1007/BF00651760
Fedorov Yu. I., Gnatyk R.B., Hnatyk B.I. et al. (2016). Ballistic and diffusive components in the dynamic spectra of ultrahigh energy cosmic rays from nearby transient sources. Kinematics and Physics of Celestial Bodies, vol. 32, issue 3, pp. 105-119
https://doi.org/10.3103/S088459131603003X
Fedorov Yu.I., Shakhov B.O., Kolesnyk Yu.L (2022). Modulation of Galactic Cosmic Ray Intensity in the Approximation of Small Anisotropy. Kinematics and Physics of Celestial Bodies, vol. 38, issue 4, pp. 181-189
https://doi.org/10.3103/S0884591322040043
Gleeson L.J., Axford W.I. (1968). Solar modulation of galactic cosmic rays. Astrophys. J., 159, P.1011
https://doi.org/10.1086/149822
Kolesnyk, Y.L. Bobik, P., Shakhov B.A., Putis M. (2017). An analytically iterative method for solving problems of cosmic-ray modulation. Mon. Not. R. Astron. Soc., Volume 470, Issue 1, p.1073-1085
https://doi.org/10.1093/mnras/stx1202
Kompaniiets O.V., Babyk Iu.V., Vasylenko A.A. et al. (2023). X-ray spectral and image spatial models of NGC 3081 with Chandra data. Proceedings of the International Astronomical Union, Volume 362, pp. 100-104 .
https://doi.org/10.1017/S1743921322001624
Novosyadlyj B., Sergijenko O., Apunevych S., Pelykh V. (2010). Properties and uncertainties of scalar field models of dark energy with barotropic equation of state. Physical Review D. Vol. 82. id. 103008. 16 p.
https://doi.org/10.1103/PhysRevD.82.103008
Parker E.N. (1958). Dynamics of the interplanetary gas and magnetic field. Astrophys. J., 128, P.664.
https://doi.org/10.1086/146579
Parker E.N. (1966). The passage of energetic charged particles through interplanetary space. Planet. Space Sci., 13, P.9.
https://doi.org/10.1016/0032-0633(65)90131-5
Pulatova N.G., Vavilova I.B., Sawangwit U., Babyk Iu., Klimanov S. (2015). The 2MIG isolated AGNs - I. General and multiwavelength properties of AGNs and host galaxies in the northern sky. Mon. Not. R. Astron. Soc., Volume 447, Issue 3, p.2209-2223
https://doi.org/10.1093/mnras/stu2556
Pulatova N.G., Vavilova I.B., Vasylenko A.A., Ulyanov O.M. (2023). Radio properties of the low-redshift isolated galaxies with active nuclei. Kinematika i fizika nebesnyh tel (Online), vol. 39, issue 2, pp. 47-72
https://doi.org/10.15407/kfnt2023.02.047
Rosati P., Basa S., Blain A. W. et al. (2021). Synergies of THESEUS with the large facilities of the 2030s and guest observer opportunities. Experimental Astronomy. Vol. 52. P. 407-437.
https://doi.org/10.1007/s10686-021-09764-2
Sergijenko O., Novosyadlyj B. (2009). Perturbed dark energy: Classical scalar field versus tachyon. Physical Review D. Vol. 80. id. 083007. 13 p.
https://doi.org/10.1103/PhysRevD.80.083007
Sergijenko O., Durrer R., Novosyadlyj B. (2011) Observational constraints on scalar field models of dark energy with barotropic equation of state. Journal of Cosmology and Astroparticle Physics, Vol. 08., id. 004, 25 p.
https://doi.org/10.1088/1475-7516/2011/08/004
Shakhov B.A., Kolesnyk Yu.L. (2006). Iteration method for solution of cosmic ray propagation theory boundary problems. Kinematika i Fizika Nebesnykh Tel, vol. 22, no. 2, p. 101-108.
Tanvir N. R., Le Floc'h E., Christensen L. et al. (2021). Exploration of the high-redshift universe enabled by THESEUS. Experimental Astronomy. Vol. 52. P. 219-244.
https://doi.org/10.1007/s10686-021-09778-w
Vasylenko A.A., Vavilova I.B., Pulatova N.G. (2020). Isolated AGNs NGC 5347, ESO 438‑009, MCG-02-04-090, and J11366-6002: Swift and NuSTAR joined view. Astron. Nachr., Volume 341, Issue 8, pp. 801-811
https://doi.org/10.1002/asna.202013783
Vos E.E., Potgieter M.S. (2015). New modeling of galactic proton modulation during the minimum of solar cycle 23/24. Astrophysical Journal, Volume 815, Issue 2, article id. 119, 8 pp.
