Оцінка можливості використання електроракетних рушійних установок для відведення великогабаритного орбітального сміття

Автор(и)

  • О. В. Голубек Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
  • М. М. Дронь Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
  • О. М. Петренко Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

DOI:

https://doi.org/10.15407/knit2023.03.034

Ключові слова:

активне відведення, електроракетна рушійна установка, космічне сміття

Анотація

 

Постійне зростання кількості космічного сміття є суттєвою загрозою польотам супутників. В даний момент розглядається багато методів очистки навколоземного простору з використанням різноманітних засобів, робота яких побудована на різних фізичних принципах. Але, незважаючи на це, найбільше застосування з них отримав активний відвід з використанням реактивної рушійної установки. З огляду на високу величину питомого імпульсу та низьких габаритно-масових характеристик, вибір електроракетних рушійних установок має особливий інтерес. Незважаючи на свої переваги, такі установки мають ряд особливостей, які необхідно враховувати в процесі проектування та використання сучасних засобів відведення. До них відносяться максимальний час роботи установки за одне включення, максимальний час заряду акумуляторної батареї та час функціонування системи керування. Метою даної роботи є визначення можливостей сучасних електроракетних рушійних установок ST-25 и ST-40 розробки Space Electric Thruster Systems в задачі відведення великогабаритних об’єктів космічного сміття з низьких навколоземних орбіт з урахуванням обмежень щодо можливостей системи живлення. Для досягнення поставленої мети використані методи аналізу, синтезу, порівняння і комп’ютерного моделювання.      У результаті проведених досліджень вирішені наступні задачі. Розроблена схема відведення великогабаритних об’єктів космічного сміття з низьких навколоземних орбіт, яка враховує особливості використання електроракетної рушійної установки. Визначена залежність мінімальної зміни швидкості, яка необхідна для забезпечення відведення протягом 25 років, від висоти початкової орбіти і балістичного коефіцієнта космічного об’єкта космічного сміття. Визначена верхня границя області мас об’єктів космічного сміття від висоти початкової орбіти і балістичного коефіцієнта, які можна відвести з низьких навколоземних орбіт електроракетними рушійними установками.      Отримані результати можуть бути використані в задачах проектування сучасних засобів активного відведення космічного сміття з використанням електроракетних рушійних установок розробки Space Electric Thruster Systems.

Посилання

Levin E., Pearson J., Carroll J. Wholesale debris removal from LEO. Acta astronautica, Volume 73, 100-108 (2012).

https://doi.org/10.1016/j.actaastro.2011.11.014

Mark C.P., Kamath S. Review of active space debris removal methods. Space policy, Volume 47, 194-206 (2019).

https://doi.org/10.1016/j.spacepol.2018.12.005

Sánchez-Arriaga G., Sanmartín J.R., Lorenzini E.C. Comparison of technologies for deorbiting spacecraft from low-Earth-orbit at end of mission. Acta astronautica, Volume 138, 536-542 (2017).

https://doi.org/10.1016/j.actaastro.2016.12.004

Shan M., Guo J., Gill E. Review and comparison of active space debris capturing and removal methods. Progress in aerospace sciences, Volume 80, 18-32 (2016).

https://doi.org/10.1016/j.paerosci.2015.11.001

Baranov A.A., Grishko D.A., Khukhrina О.I., Chen D. Optimal transfer schemes between space debris objects in geostationary orbit. Acta astronautica, Volume 169, 23-31 (2020).

https://doi.org/10.1016/j.actaastro.2020.01.001

Dron' M., Khorolskyy P., Dubovik L., Hit'ko A., Velykyi I. Estimation of capacity of debris collector with electric propulsion system creation taking in a count energy response of the existing launch vehicles. Proceedings of the 63th International astronautical congress, 2694-2697 (2012).

Guerra G., Muresan A.C., Nordqvist K.G., Brissaud A., Naciri N., Luo L. Active space debris removal system. INCAS bulletin, Volume 9(2), 97-116 (2017).

https://doi.org/10.13111/2066-8201.2017.9.2.8

Ryden A.K., Fearn G.D. Minimising space debris: advanced propulsion for end-of-life disposal of satellites. Second European spacecraft propulsion conference. Proceedings of the conference, 633-640 (1997).

Pergola P., Andrenucci M. Electric propulsion tug for multi-target active space debris removal missions. Proceedings of the 65th International astronautical congress, 7674-7687 (2015).

Hakima H., Bazzocchi M.C.F., Emami M.R. A deorbiter CubeSat for active orbital debris removal. Advances in space research, Volume 61(9), 2377-2392 (2018).

https://doi.org/10.1016/j.asr.2018.02.021

Huang S., Colombo C., Alessi E.M., Hou Z. Large constellation de-orbiting with low-thrust propulsion. Advances in the astronautical sciences, Volume 168, 2313-2334 (2019).

Leomanni M., Bianchini G., Garulli A., Giannitrapani A., Quartullo R. Orbit control techniques for space debris removal missions using electric propulsion. Journal of guidance, control, and dynamics, Volume 43(7), 1259-1268 (2020).

https://doi.org/10.2514/1.G004735

Okamoto H., Yamamoto T. A novel concept of cost-effective active debris removal spacecraft system. Journal of space safety engineering, Volume 7(3), 345-350 (2020).

https://doi.org/10.1016/j.jsse.2020.07.014

Hakima H., Bazzocchi M. Low-thrust trajectory design for controlled deorbiting and reentry of space debris. IEEE aerospace conference proceedings (6-13 March 2021) (2021).

https://doi.org/10.1109/AERO50100.2021.9438278

Huanga S., Colomboa C., Alessib E.M., Wanga Y., Houc Z. Low-thrust de-orbiting from low Earth orbit through natural perturbations. Acta astronautica, Volume 195, 145-162 (2022).

https://doi.org/10.1016/j.actaastro.2022.02.017

Yemets V., Dron' M., Pashkov A. Method to preset gravity load of solid rockets. Journal of spacecraft and rockets, Volume 57(2), 309-318 (2020).

https://doi.org/10.2514/1.A34597

Yemets V., Dron M., Pashkov A., Dreus A., Kositsyna Y., Yemets M., Dubovyk L., Kostritsyn O., Zhuravel P. Method to preset G-load profile of launch vehicles. Proceedings of the 71st International Astronautical Congress (2020).

Forward R.L., Hoyt R.P., Uphoff C.E. Terminator tether: A spacecraft deorbit device. Journal of spacecraft and rockets, Volume 37(2), 187-196 (2000).

https://doi.org/10.2514/2.3565

Makihara K., Takahashi R. Survivability evaluation of electrodynamic tethers considering dynamic fracture in space-debris impact. Journal of spacecraft and rockets, Volume 53(1), 209-216 (2016).

https://doi.org/10.2514/1.A33328

Alpatov A., Khoroshylov S., Bombardelli C. Relative control of an ion beam shepherd satellite using the impulse compensation thruster. Acta astronautica, Volume 151, 543-554 (2018).

https://doi.org/10.1016/j.actaastro.2018.06.056

Khoroshylov S. Relative control of an ion beam shepherd satellite in eccentric orbits. Acta Astronautica, Volume 176, 89-98 (2020).

https://doi.org/10.1016/j.actaastro.2020.06.027

Inamori T., Kawashima R., Saisutjarit P., Sako N., Ohsaki H. Magnetic plasma deorbit system for nano- and micro-satellites using magnetic torque interference with space plasma in low Earth orbit. Acta astronautica, Volume 112, 192-199 (2015).

https://doi.org/10.1016/j.actaastro.2015.02.025

Shuvalov V.A., Gorev N.B., Tokmak N.A., Kuchugurnyi Yu.P. Drag on a spacecraft produced by the interaction of its magnetic field with the Earth's ionosphere. Physical modelling. Acta astronautica, Volume 166, 41-51 (2020).

https://doi.org/10.1016/j.actaastro.2019.10.018

Degtyarev A., Kushnar'ov O., Baranov E., Osinovyy G., Lysenko Y., Kaliapin M. Yuzhnoye State Design Office and space debris removal. Spaceops conferences. (28 may - 1 june 2018, Marseille, France) (2018).

https://doi.org/10.2514/6.2018-2384

Alpatov A., Palii O., Skorik О. The development of structural design and the selection of design parameters of aerodynamic systems for de-orbiting upper-stage rocket launcher. Science and innovations, Volume 13(4), 29-39 (2017).

https://doi.org/10.15407/scine13.04.029

Omar S., Guglielmo D., Bevilacqua R. Drag De-Orbit Device (D3) mission for validation of controlled spacecraft re-entry using aerodynamic drag. Advances in the Astronautical Sciences, Volume 163, 215-234 (2018).

Rasse B., Damilano P., Dupuy C. Satellite inflatable deorbiting equipment for LEO spacecrafts. Journal of space safety engineering, Volume 1(2), 75-83 (2014).

https://doi.org/10.1016/S2468-8967(16)30084-2

Lücking C., Colombo C., McInnes C.R. Solar radiation pressure-augmented deorbiting: passive end-of-life disposal from high-altitude orbits. Journal of spacecraft and rockets, Volume 50(6), 1256-1267 (2013).

https://doi.org/10.2514/1.A32478

Scharring S., Wilken J., Eckel H. A. Laser-based removal of irregularly shaped space debris. Optical engineering, Volume 56(1), 1-7 (2016).

https://doi.org/10.1117/1.OE.56.1.011007

Yang Y., Klein E., Sagnières L. Tumbling object deorbiting using spaceborne laser engagement - a cubesat case study. Advances in space research, Volume 65(7), 1742-1757 (2019).

https://doi.org/10.1016/j.asr.2020.01.002

Dron' M., Golubek A., Dubovik L., Dreus A., Heti K. Analysis of ballistic aspects in the combined method for removing space objects from the near­Earth orbits. Eastern-European journal of enterprise technologies, Volume 2, 5 (98), 49-54 (2019).

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.161778

Golubek A., Dron' M., Dubovik L., Dreus A., Kulyk O., Khorolskiy P. Development of the combined method to de-orbit space objects using an electric propulsion system. Eastern-European journal of enterprise technologies, Volume 4, 5 (106), 78-87 (2020).

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.210378

Lapkhanov E., Khoroshylov S.V. Development of the aeromagnetic space debris deorbiting system. Eastern-European journal of enterprise technologies, Volume 5, 5 (101), 30-37 (2019).

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.179382

Alpatov A., Khoroshylov S., Lapkhanov E. Synthesizing an algorithm to control the angular motion of spacecraft equipped with an aeromagnetic deorbiting system. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, Volume 1, 5 (103), 37-46 (2020).

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.192813

Golubek A.V. Methods and mathematical models of the combined removal of large-sized orbital debris objects. Extended abstract of doctor's thesis. Dnipro, 38 (2021). Retrieved from:

https://www.dnu.dp.ua/docs/ndc/dissertations/SRD08.051.15/autoreferat_60. [in Ukrainian].

Dron' M., Hilorme T., Golubek A., Dreus A., Dubovik L. Determining the performance indicators of employing combined methods for removing space objects from near-earth orbits. Eastern-European journal of enterprise technologies, Volume 1, 3 (115), 6-12 (2022).

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.253096

Petrenko O., Voronovskyi D., Yurkov B., Tolok S., Kulagin S. Hall thruster ST-25 developed by space electric thruster systems (SETS). Paper SP2020_00266. Space propulsion 2020 conference (2021).

Petrenko O., Tolok S., Perepechkin A., Shcherbak D. Development status of the ST-40 Hall thruster. Paper SP2020_00056. Space propulsion 2020 conference (2021).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-21

Як цитувати

Голубек, О. В., Дронь, М. М., & Петренко, О. М. (2024). Оцінка можливості використання електроракетних рушійних установок для відведення великогабаритного орбітального сміття. Космічна наука і технологія, 29(3), 34–46. https://doi.org/10.15407/knit2023.03.034

Номер

Розділ

Космічні енергетика і двигуни