Радянська наука і державна політика репресій наукового соціуму

Анотація

Темі державної політики в науці СРСР та її загальновідомим досягненням присвячені численні дослідження російських наукознавців та істориків науки, проте негативним, соціально-репресивним аспектам політики управління радянською наукою не приділяється достатньо уваги. Репресії стали одним з основних компонентів науково-кадрової політики держави в сталінську епоху. Звичайно, репресії як антисоціальний феномен зачепили не тільки сферу науки, а й багато інших соціальних структур радянського суспільства, бо політика репресій носила загальнодержавний і тотальний характер.

Системний аналіз розвитку радянської науки, обмежений лише її безперечно видатними досягненнями, без осмислення витоків, причин і механізмів репресивного державного апарату, який діяв у той самий період, різко знижує загальну достовірність комплексного дослідження радянської науки. Мета статті — продовжити осмислення безпрецедентної в історії практики державних репресій у системі радянської науки, розпочате вітчизняними дослідниками здебільшого на рубежі 1980/1990 рр.

В роботі використано опубліковані та архівні документи, що стосуються репресивних акцій сталінського режиму щодо радянського суспільства в цілому і його наукової системи, які позначалися, зокрема, на долі академіка П.Л. Капіци — одного з трьох репресованих радянських Нобелівських лауреатів із фізики. Показано масштаби репресій, спрямованих проти провідних радянських учених — представників як природно-технічних, так і соціально-гуманітарних наук, а також особливості репресивних механізмів, що діяли в довоєнний та післявоєнний період. Зазначено, що якщо в 1930-х роках учені як правило піддавалися арештам і фізичним розправам, то після війни над науковою системою було встановлено тотальний партійний контроль, що реалізовувався передусім через організацію так званих наукових «сесій»; останні виносили потрібні від них рішення з питань науки, які доводилися до наукових установ і університетів. Отже, в управлінні радянською наукою активне заохочення праці учених поєднувалося з репресіями стосовно них, хоча інтенсивність застосування останніх мінялася в різні періоди становлення і функціонування радянської науки.