Етика науки як фактор її збереження і розвитку

Автор(и)

  • О.С. Попович ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0001-5906-8358
  • С.О. Жабін ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0003-2857-9686
  • В.І. Кліменкова ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»

DOI:

https://doi.org/10.15407/sofs2021.03.039%20%20%20

Ключові слова:

молоді дослідники, НАН України, наукові установи, наукові колективи, наукова етика, корупція, етичний кодекс ученого

Анотація

Дотримання в наукових колективах високих морально-етичних норм, вироблених багатьма поколіннями науковців, є одним із важливих факторів престижності професії дослідника, особливо в очах молоді. Виходячи з цього, а також враховуючи надзвичайну актуальність для української науки підвищення престижності професії вченого, при підготовці дослідження, спрямованого на пошук шляхів забезпечення зростання притоку молоді в наукові установи НАН України, в анкетному опитуванні було передбачено кілька запитань, які стосувалися наукової етики та її ролі у формуванні в наукових колективах середовища, привабливого для молоді.

Стаття містить результати опитування молодих учених НАН України щодо дотримання вимог наукової етики в установах, де вони працюють, проведеного шляхом анкетування онлайн в лютому — квітні 2021 року. Воно охоплювало 352 респондентів з 83 наукових установ НАН України, які входять до секцій фізико-технічних і математичних наук, суспільних і гуманітарних наук, хімічних і біологічних наук. Респондентам було запропоновано дати відповідь на чотири запитання щодо різних аспектів наукової етики: «Чи траплялись у Вашій установі випадки академічної недоброчесності?», «Чи доводилось Вам дописувати у співавтори тих, хто не брав участі в дослідженнях?», «Чи доводиться Вам зустрічатися з випадками корупції у Вашій науковій установі?», «Чи знайомі Ви з Етичним кодексом вченого України?» Новизна отриманих результатів полягає в тому, що опитуванням охоплені лише молоді дослідники НАН України і передбачена можливість визначити конкретну установу, в якій вони працюють.

Результати опитування свідчать, що такі негативні явища, як прояви академічної недоброчесності, дописування в число співавторів людей, які не брали участі в дослідженнях, і навіть випадки корупції не набули в НАН України такого ж значного поширення, як у суспільстві в цілому. Але такі поодинокі випадки все ж трапляються в інститутах усіх секцій і майже у всіх відділеннях НАН України.

Автори відзначають, що поширення цієї «суспільної хвороби» в середовищі науковців несе в собі величезну небезпеку не тільки для самої науки (її ефективності та темпів розвитку), а й для суспільного прогресу в цілому і навіть для самого існування людства. Це вимагає активізації зусиль з очищення науки від скверни, в тому числі розроблення відповідних механізмів і нормативно-правових документів. З цією метою пропонується більш активно скористатися схваленим Загальним зборами НАН України у 2009 році Етичним кодексом ученого України, доповнивши його чіткими рекомендаціями щодо санкцій, які мають застосовуватись до порушників передбачених в ньому норм — подібно до того, як це зроблено Сенатом Товариства Макса Планка.

Посилання

Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. Москва: Хранитель, 2006. 873 с.

Кун Т.C. Структура научных революций. Пер. с англ. Москва: Аст, 2003. 605 с.

Добров Г.М. Наука о науке. Введение в общее науковедение. 2-е изд., доп. и перераб. Киев: Наук. думка, 1970. 320 c.

Пельц Д., Эндрюс Ф. Ученые в организациях. Об оптимальных условиях для исследований и разработок. Москва: Прогресс, 1973. 472 с.

Основы науковедения / Международный авторский коллектив под руководством С.Р. Микулинского. Москва: Наука, 1985. 432 с.

Cорокіна Н.Г., Артюхова А.Є., Дегтярьова І.О. Академічна доброчесність: проблеми дотримання та пріоритети поширення серед молодих вчених. Дніпро: ДРІДУ НАДУ, 2017. 169 с.

Зинченко В.П. Наука — неотъемлемая часть культуры? Круглый стол «Вопросов философии». Вопросы философии. 1990. № 1. С. 33—55.

Агацци Э. Моральное измерение науки и техники. Москва: Московский философский фонд, 1998. 358 с.

Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. Москва, 1999. 385 с.

Сидоренко Л.І. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси. Київ, 2002.150 с.

Мирская Е.З. Этос науки: идеальные регулятивы и повседневные реалии. Этос науки / Отв. ред. Л.П. Кияшенко и Е.З. Мирская; Институт философии, Институт истории естествознания и техники РАН. Москва: Academia, 2008. С. 122—143.

Кизима В.В. Этос украинской науки как проблема. Этос науки / Отв. ред. Л.П. Кияшенко и Е.З. Мирская; Институт философии, Институт истории естествознания и техники РАН. Москва: Academia, 2008. С. 500—515.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-07

Як цитувати

Попович , О., Жабін , С., & Кліменкова , В. (2024). Етика науки як фактор її збереження і розвитку. Наука та наукознавство, 3(113), 39–49. https://doi.org/10.15407/sofs2021.03.039

Номер

Розділ

Актуальні проблеми сучасної науки

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 > >>