Суб’єкти науково-освітньої діяльності в Україні: структурний аналіз міжнародних рейтингів і звітних документів

Анотація

Кількісні та якісні аспекти зв’язку науково-освітніх установ (НОУ) України з реальним сектором економіки на сьогодні не є пріоритетом у переліку проблем, пов’язаних із сучасним станом і перспективами вітчизняного науково-технологічного та науково-освітнього потенціалу. Це обумовлює важливість аналізу участі вітчизняних та іноземних суб’єктів науково-освітньої діяльності у науково-технологічних та інноваційних процесах, формування їх зв’язків із іншими секторами економіки, для виокремлення показників, які відображають ключові проблеми вітчизняних суб’єктів науково-освітньої діяльності та мають враховуватися в процесі удосконалення державної науково-освітньої політики. Головну увагу приділено показникам світових рейтингів дослідницьких університетів і річних фінансових звітів іноземних і вітчизняних НОУ, які відображають зв’язки НОУ з галузями економіки. Джерелом інформації є методики оцінювання і складання рейтингів найбільших дослідницьких університетів («Academic Ranking of World Universities», «QS World University Rankings» та «Times Higher Education»), а також річні наукові і фінансові звіти вітчизняних та іноземних університетів. Для реалізації мети використано загальнонаукові методи пізнання, зокрема порівняння, узагальнення, аналізу та синтезу; здійснено формалізацію результатів з метою виявлення найбільш суттєвих аспектів проблеми. Показано, що іноземні суб’єкти науково-освітньої діяльності, як приватні, так і державні, мають як дослідницьку, так і освітню складову, що визначає рівень їх конкурентоспроможності. Важливим показником для розуміння різниці між іноземними і вітчизняними дослідницькими університетами є оцінка впливу їх винахідницької та інноваційної діяльності на бізнес. Аналіз фінансових звітів іноземних і вітчизняних університетів щодо шляхів і засобів формування бюджету показав значну різницю, особливо в частині позабюджетних коштів. Іноземні державні університети, які функціонують під наглядом урядів і фінансуються за рахунок державних субсидій, мають науково-дослідницькі підрозділи та широку предметну спеціалізацію, підтримують тісний зв’язок із промисловістю, який дозволяє їм формувати за рахунок послуг до половини річного бюджету. У вітчизняних суб’єктів науково-освітньої діяльності, попри декларації про наявність науково-дослідницької складової та здійснення інноваційної діяльності, обсяги пов’язаних із цим позабюджетних доходів не перевищують декількох відсотків. Для багатьох вітчизняних НОУ проблема відірваності від економіки не є пріоритетною, адже про це взагалі не згадується у річних звітах, однак саме вона поглиблює інші проблеми, позбавляє НОУ конкурентних переваг на ринках освітніх і науково-технологічних послуг, ускладнює процес інтеграції.