Розвиток підходів до оцінювання результатів діяльності науково-дослідних установ
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2022.03.036%20%20%20Ключові слова:
наукові установи, Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ, Національна академія наук України, Методика оцінювання ефективності наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукової установи, заклади вищої освіти, університети, рейтингування, Китайська академія наукАнотація
Стаття присвячена актуальній проблемі — оцінюванню ефективності результатів діяльності наукових установ. Методологічні підходи до оцінювання наукових установ, за результатами якого визначається розмір базового їх фінансування, потребують постійного удосконалення процедур та є предметом численних досліджень. Особливо актуальним це питання є для Національної академії наук (НАН) України як найбільшого дослідницького центру у науковій системі України. Об’єктивне і систематичне оцінювання діяльності наукових установ НАН України сприятиме підвищенню ефективності їхньої діяльності, більш прозорому розподілу фінансування, покращенню звітності щодо використання бюджетних коштів, а також раціональній реорганізації мережі установ.
У статті висвітлено тенденції у підходах до оцінювання результатів діяльності наукових установ України на основі закордонного досвіду та результатів, отриманих у першому циклі оцінювання наукових установ НАН України (2016—2021 рр.), та надано рекомендації для подальшого удосконалення методів і процедур оцінювання. Методи дослідження: аналіз, узагальнення наукових джерел інформації, синтез і порівняння. Джерельна база: дані про оцінювання наукових установ НАН України, нормативна база щодо оцінювання, публікації вітчизняних і закордонних фахівців. Визначено, що для оцінювання наукових установ НАН України сьогодні використовуються дві офіційні методики, основною відмінністю яких є підходи до оцінювання — фахова оцінка результатів діяльності установи кваліфікованими експертами (методика НАН України) та формалізована самооцінка організації на основі кількісних показників, які можуть бути дещо скореговані групою експертів (методика МОН України). Розглянуто проблеми побудови комплексного індикатора та рейтингування на його основі, проаналізовано відповідні погляди науковців. Зроблено висновки щодо ненадійності метрик для оцінювання результатів діяльності наукових установ та необхідності переходу на експертні методи оцінювання з урахуванням кількісних показників. Наголошено, що для підвищення рівня об’єктивності результатів оцінювання в якості експертів бажано залучати якомога більше іноземних науковців. Саме такий підхід відповідає світовим тенденціям в оцінюванні наукових установ.
Посилання
Xu F., Li X. The changing role of metrics in research institute еvaluation undertaken by the Chinese Academy of Sciences (CAS). Palgrave Communications. 2016. № 2. Р. 1—6. https://doi.org/10.1057/palcomms.2016.78
Yue W., Gao J., Suo W.-L. Efficiency evaluation of S&T resource allocation using an accurate quantificationof the time-lag effect and relation effect: a case study of Chinese research institutes. Research Evaluation. 2020. Vol. 29. Iss. 1. P. 77—86. https://doi.org/10.1093/reseval/rvz027
Ortiz Núñez R. Altmetrics: alternative metrics for scientific, technological and innovation evaluation. Academia Letters. 2021. Art. 1658. https://doi.org/10.20935/AL1658
Abramo G., D’Angelo C.A. The VQR, Italy’s second national research assessment: Methodological failures and ranking distortions. Journal of the Association for Information Science and Technology. 2015. Vol. 66 (11). P. 2202—2214. http://doi.org/10.1002/asi.23323
Franceschet M., Costantini A. The first Italian research assessment exercise: A bibliometric perspective. Journal of Informetrics. 2011. Vol. 5 (2). Р. 275—291. http://doi.org/10.1016/j. joi.2010.12.002
Рибачук В.П. Методологічні проблеми оцінювання продуктивності наукової діяльності. Наука та наукознавство. 2013. № 2. С. 46—52.
Карпенко А.В., Будицька Ю.О. Теоретико-методичні основи оцінювання результативності наукової діяльності в Україні. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2017. Вип. 31. С. 51—57.
Лактіонова Т.М., Парасочка І.Ф., Гаврилова Н.А. Бібліометричні показники публікаційної діяльності наукових підрозділів інституту. Наука та наукознавство. 2021. № 4 (114). С. 74—93. https://doi.org/10.15407/sofs2021.04.074
Мриглод О.І., Назаровець С.А. Наукометрія та управління науковою діяльністю: вкотре про світове та українське. Вісник НАН України. 2019. № 9. С. 81—94. https://doi.org/10.15407/visn2019.09.081
Єгоров І.Ю., Жукович І.А., Артюшенко В.В. Проміжні результати та проблеми впровадження методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України. Вісник НАН України. 2019. № 11. С. 38—44. https://doi.org/10.15407/visn2019.11.038
Жукович І.А., Єгоров І.Ю. Еволюція методичних підходів до оцінювання ефективності діяльності науково-дослідних установ Чехії. Статистика України. 2020. № 2—3. С. 117—126. https://doi.org/10.31767/su.2-3(89-90)2020.02-03.13
Жукович І.А., Єгоров І.Ю. Еволюція методичних підходів до оцінювання ефективності діяльності науково-дослідних установ в Україні. Статистика України. 2021. № 2. С. 4—15. http://doi.org/10.31767/su.2(93)2021.02.01
Жукович І.А., Єгоров І.Ю. Установи НАН України у міжнародному рейтингу SCIMAGO. Наука, технології, інновації. 2019. № 2 (10). С. 15—22. http://doi.org/10.35668/2520-6524-2019-2-03
Найкращі рішення приймаються на засадах здорового глузду і позитивного досвіду (інтерв’ю з академіком НАН України А.Г. Загороднім). Вісник НАН України. 2016. № 3. С. 3—11.
Holz C. University Rankings: Comparing Apples and Pears. Academia Letters. 2021. Art. 290. https://doi.org/10.20935/AL290
Hazelkorn E., Mihut G. (Eds.). Research Handbook on University Rankings. Theory, Methodology, Influence and Impact. N.Y. and Northhampton: Edward Elgar Publisher, 2021. 584 p. https://doi.org/10.4337/9781788974981
Goodhart C. Problems of Monetary Management: The UK experience. Papers in Monetary Economics. 1975. Vol. 1. Р. 1—20. URL: https://www.econbiz.de/Record/problems-of-monetary-management-the-u-k-experience-goodhart-charles/10002525062 (дата звернення: 04.05.2022).
Hicks D., Wouters P., Waltman L., de Rijcke S., Rafols I. Bibliometrics: The Leiden Manifesto for research metrics. Nature. 2015. 520 (7548). http://dx.doi.org/10.1038/520429a
Богданов В.Л., Кубальський О.Н. Про концепцію розвитку Національної академії наук України на 2021—2025 роки. Вісник НАН України. 2021. № 12. С. 38—45.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.