Із історії досліджень з фізики плазми в Україні

Пам’яті Леоніда Львовича Пасічника – фізика, вчителя, друга...

Анотація

Стаття присвячена творчому доробку Л.Л. Пасічника, талановитого фізика-експериментатора. Її актуальність визначається необхідністю відновити історичну справедливість стосовно незаслужено забутих оригінальних досліджень та пам’ять про яскраву неординарну особистість, а також передати молодшим поколінням дослідників деякі традиції організації успішної наукової групи. Післявоєнні десятиліття були особливим періодом у розвитку досліджень з фізики плазми у Києві, поштовх якому дала Друга женевська конференція з мирного використання атомної енергії, проведена у 1958 році під егідою ООН, яка сприяла прориву завіси секретності між дослідниками, що шукали шляхів нагрівання і утримання плазми. Величезна кількість виголошених на ній нових ідей щодо шляхів до оволодіння керованим ядерним синтезом спонукала до створення в Інституті фізики АН УРСР спеціалізованої «Лабораторії № 4», в якій працював (до переведення у новостворений в 1970 році Інститут ядерних досліджень) молодіжний колектив, очолюваний Л.Л. Пасічником. Л.Л. Пасічник запропонував новий метод прямого вимірювання швидкості переносу заряджених частинок газорозрядної плазми поперек магнітного поля, названий ним фазовим методом, який дозволив знайти відповідь на питання щодо принципової можливості незалежної дифузії електронів та іонів плазми. Здійснивши фазовим методом прямі вимірювання дифузії електронів та іонів плазми в магнітному полі, Пасічник та його учні експериментально підтвердили гіпотезу, що в електропровідних камерах дійсно може порушуватись амбіполярність дифузії плазми, тобто іони переносяться поперек магнітного поля суттєво швидше, ніж електрони. До цього в світовій науковій літературі ряд авторів висловлювали сумніви щодо справедливості згаданої гіпотези. Встановлення цього факту та результати досліджень фазовим методом впливу змінних електричних полів на рух іонів у нейтральному газі мали важливе значення для розуміння фізики процесів переносу заряджених частинок у плазмі та впливу на нього плазмових нестабільностей — ключового питання у вирішенні проблеми утримання плазми магнітним полем. Крім данини пам’яті видатному фізику, в статті продемонстровано, що українські фізики в описаний період працювали на світовому рівні, розв’язуючи проблеми, які хвилювали міжнародну наукову спільноту. Надано інформацію про особливості організації дослідницької групи Л.Л. Пасічника та формування в ній по-справжньому творчої атмосфери.