Динаміка наукової спрямованості урядових актів законодавства в Україні протягом 1991–2023 років
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2023.04.039Ключові слова:
урядові акти законодавства, індекс наукової спрямованості уряду, наукова політика уряду, нормативно-правова інтеграція галузей законодавства, наукоємний документ, системоутворююча галузь законодавстваАнотація
У статті надано результати аналізу наукової спрямованості урядових актів законодавства України за галузями законодавства протягом 1991—2023 років. Актуальність теми визначається необхідністю удосконалення методів аналізу змісту урядових актів законодавства для проведення наукометричного дослідження їх наукової спрямованості. Новизна роботи полягає в удосконаленні методики та апробації наукознавчого підходу до комплексного аналізу наукової спрямованості урядових актів законодавства протягом доби Незалежності України (від 24.08. 1991 р. до сьогодні). Основні методи дослідження — наукометричний (сленговий) метод аналізу текстів документів, лінгвістично-юридичний, а також статистичні методи. Основні джерела статистичних даних — відкриті електронні бази даних на офіційному порталі Верховної Ради України «Законодавство України». Здійснено упорядкування критеріїв включення урядових актів законодавства до наукоємних документів. Визначено індекс наукової спрямованості актів законодавства та введено поняття «наукова спрямованість галузі законодавства» і «галузева ознака акта законодавства». Виявлено циклічний характер динаміки індексу наукової спрямованості всіх урядів України, що існували протягом доби Незалежності, яку для потреб дослідження розділено на два часові проміжки, що збігаються із президентськими каденціями Л. Кравчука та Л. Кучми (1991—2005 рр.), В. Ющенка, В. Януковича та В. Зеленського (2005—2023 рр.). Розроблено методичні підходи до апроксимації структури галузей законодавства залежно від наукових завдань. На підставі виявлених статистичних тенденцій виділено пріоритетні та традиційні угруповання галузей законодавства. Визначено, що посилення наукової спрямованості урядових актів законодавства залежить від кількості наукоємних документів галузі законодавства з питань освіти, науки, культури. Аналіз співвідношення між негативними, невизначеними і позитивними документами (урядовими актами законодавства) з ознаками наукоємності дав змогу визначити історичні та індивідуальні особливості наукової політики урядів України.
Посилання
Левицька Н. Використання цифрових технологій у праві. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 9. С. 165—169. https://doi.org/10.32849/26635316/2019.9.27
Жиляєв І. Б., Семенченко А.І. Етапи розвитку електронного урядування: сутність та термінологія. Теорія та практика державного управління. 2019. № 1 (64). С. 17—28. https://doi.org/10.34216/tp.19.01.02
Сомова О.П. Еволюція економічного контексту положень окремих законів України у сфері науки та науково-технічної діяльності. Наука та наукознавство. 2020. № 4 (110). С. 63—75. https://doi.org/10.15407/sofs2020.04.063
Занадрук П.І. Правовий моніторинг як засіб аналітичної діяльності. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. 2021. Вип. 28. С. 27—35. http://doi.org/10.5281/zenodo.5549860
Колодій А.М., Тернавська В.М. Правовий моніторинг — засіб забезпечення конституційно-правової політики в Україні. Нове українське право. 2023. Вип. 1. С. 95—104. https://doi.org/10.51989/NUL.2023.1.12
Мех О.А., Бублик С.Г. Синхронізація системи нормативно-правового забезпечення науково-технологічної сфери України: проблеми і перспективи. Вісник НАН України. 2019. № 7. С. 64—75. https://doi.org/10.15407/visn2019.07.064
Христинченко Н.П. Система адміністративно-правових актів, якими регулюється наукова діяльність в Україні. Прикарпатський юридичний вісник. 2015. № 3. С. 237—241. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pjuv_2015_3_54. (дата звернення: 31.08.2023).
Куркова К. М. Адміністративно-правове забезпечення науково-технологічного розвитку в Україні: автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. Дніпро, 2021. 40 с.
Попович О.С. Науково-технологічна та інноваційна політика: основні механізми формування та реалізації (видання друге, виправлене і доповнене) / Під ред. Маліцького Б.А. Київ: Ін-т досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, 2019. 342 с.
Розенфельд Н.А. Коротка методика юридичного аналізу ефективності застосування законодавства. Київ: Юстініан, 2009. 48 с.
Андрощук Г.А., Соловьев В.В. Анализ Соглашения ТРИПС с применением унифицированного языка моделирования UML (опыт анализа юридических документов). Проблеми науки. 2003. № 2. С. 26—32.
Андрощук Г.А., Соловьев В.В. Использование языка UML для анализа нормативной базы: преимущества и перспективы. Проблеми науки. 2003. № 7. С. 33—36.
Артикуца Н.В. Юридичне термінознавство в Україні: сучасний стан, основні напрями та перспективи розвитку. Термінологічний вісник. 2019. Вип. 5. С. 6—17. https://doi.org/10.37919/10.37919/2221-8807-2019-5-1
Мінченко О.В. Юридико-лінгвістична теорія як складова загальнотеоретичної правничої науки: пропедевтичний аспект. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2021. Т. 63. С. 22—26. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.63.3
Бублик С.Г., Мех О.А., Сомова О.П., Мех Н.О. Дослідження наукової спрямованості урядових актів законодавства у 2014—2022 роках. Наука та інновації. 2023. № 1 (91). С. 36—51. https://doi.org/10.15407/scin15.05.036
Бублик С.Г., Булкін І.О., Мех О.А. Наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства. Наука та інновації. 2020. № 1 (91). С. 36—51. https://doi.org/10.15407/scin15.05.036
Бублик С. Г., Сомова О. П. Оцінювання наукоємності галузей вітчизняного законодавства (на прикладі законодавчих актів). Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки в контексті інтеграції України в Європейський науково-інноваційний простір: матеріали XХV Міжнар. наук.-практ. конф. Київ: ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України», 2021. С. 11—16.
Бублик С.Г. Наукометричне дослідження законодавства. Наука та наукознавство. 2017. № 4. С. 65—83. https://doi.org/10.15407/sofs2017.04.065
Налимов В.В., Мульченко З.М. Наукометрия. Изучение развития науки как информационного процесса. Москва: Наука, 1969. 192 с.
Хайтун С.Д. Наукометрия: Состояние и перспективы. Москва: Наука, 1983. 344с.
Cech R., Garabik R., Altmann G. Testing the thematic concentration of text. Journal of Quantitative Linguistics. 2015. No.22(3). P. 215—232. https://doi.org/10.1080/09296174.2015.1037157
Яцків Я.С., Маліцький Б.А., Бублик С.Г. Трансформація наукової системи України протягом 90-х років XX століття: період переходу до ринку. Наука та інновації. 2016. № 6 (12). С. 6—14. https://doi.org/10.15407/scin12.06.006
Гуманітарна політика Української Держави в новітній період/ за ред. С.І. Здіорука. Київ: НІСД, 2006. 403 с.
Мех О.А. Трансформації та перспективи розвитку системи управління науково-технологічною сферою України. Наука та наукознавство. 2019. № 2 (104). С. 69—94. https://doi.org/10.15407/sofs2019.02.069
Маліцький Б.А. Науковоцентрична державна політика як необхідний та ефективний інструмент покращення умов життя в Україні. Наука та наукознавство. 2023. № 1 (119). С. 18—34. https://doi.org/10.15407/sofs2023.01.018
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
