Наукометричне дослідження журналу «Наука та наукознавство»: до 30-річчя видання
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2023.03.005Ключові слова:
науковий журнал, історія науки, наукометрія, Г.М. Добров, журнал «Наука та наукознавство», частотність слів, мережа співавторстваАнотація
Стаття містить результати вперше здійсненого комплексного дослідження журналу «Наука та наукознавство» з метою визначення основних етапів, особливостей і тенденцій його розвитку. Для досягнення мети опрацьовано метадані усіх матеріалів, надрукованих у журналі протягом періоду його існування (1993—2022 рр. і перші два номери 2023 р.). Задля цього створено базу даних опублікованих у журналі матеріалів, яка враховує низку параметрів: вид публікації (наукова стаття; інформаційна або хронікальна стаття; ювілейна стаття; інтерв’ю; інформаційне та/або коротке повідомлення; публікація архівних матеріалів; рецензія; коротка хроніка), рубрика публікації, автори, країна афіліації авторів, назва і мова основного тексту матеріалу. Аналіз найчастотніших слів у назвах опублікованих у журналі матеріалів свідчить про існування в ньому усталених тематичних традицій: у журналі переважно друкуються статті, присвячені розвитку науки в Україні, місцю вітчизняної науки у світі, інноваційній діяльності. Важливими темами другого десятиліття існування журналу стали історія НАН України, її роль у розвитку країни, зокрема економічному, національний науково-технологічний потенціал. Упродовж третього десятиліття особливої ваги набули дослідження розвитку науки в Україні у світовому контексті, необхідність визначення пріоритетів наукових робіт, значення особистості в науці. Аналіз «авторського колективу» журналу виявив наявність «ядра» з 20 найактивніших авторів, які співпрацювали з журналом тривалий час, опублікували на його сторінках 326 статей, тобто 23 %. Розрахунки даних щодо мережі співавторства показали, що до найбільшої компоненти зв’язності належить лише близько чверті всіх авторів. Аналіз числових характеристик мережі для трьох десятиліть історії журналу свідчить, що попри зменшення абсолютної кількості унікальних авторів у кожний період, частка взаємопов’язаних у найбільшій компоненті вузлів поступово зростає, а частка ізольованих вузлів (без зв’язків) за останній період (2013—2023) зменшилась. Виявлено, що діяльність журналу завжди супроводжувалась організаційними і технічними удосконаленнями: створення його версії у віртуальному просторі; входження до різних реферативних і наукометричних баз даних; застосування системи цифрових ідентифікаторів журналу, авторів, наукових статей; оптимізація структури відповідно до реальних обставин і викликів.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.