Діяльність академіка М.П. Барабашова щодо організації Комісії з фізики планет Астрономічної ради АН СРСР
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2024.03.108Ключові слова:
М.П. Барабашов, астрофізика, планетологія, Астрономічна рада АН СРСР, фізика планет, історія науки, біографістика, Харківська астрономічна обсерваторія, краєзнавство.Анотація
У статті узагальнено результати історико-наукового дослідження діяльності та внеску академіка АН УРСР Миколи Павловича Барабашова у формування напрямів планетних досліджень в астрономічних установах СРСР на початку 1950-х рр., розвиток яких координувала Комісія з фізики планет. Наведено факти, пов’язані з науково-дослідною діяльністю М.П. Барабашова, розглянуті у контексті розвитку астрофізики у Харківському державному університеті у середині ХХ ст. На тлі розвитку планетних досліджень в астрономічних установах СРСР у 1940-х рр. висвітлено окремі результати функціонування школи планетології, започаткованої М.П. Барабашовим в астрономічній обсерваторії Харківського університету. За підсумками проведеного історіографічного аналізу встановлено відсутність комплексних наукових праць, присвячених проблемам організації Комісії з фізики планет Астрономічної ради АН СРСР під керівництвом академіка М.П. Барабашова, що визначило актуальність дослідження. На підставі архівних ретроінформаційних ресурсів, уперше введених до наукового обігу, та аналізу наукових публікацій фахівців у галузі теоретичної астрофізики та планетної астрономії (В.А. Амбарцумяна, О.В. Маркова, Н.М. Ситинської, В.В. Соболева, В.Г. Фесенкова, В.В. Шаронова та ін.) реконструйовано основні віхи процесу заснування та початку діяльності Комісії з фізики планет Астрономічної ради АН СРСР, що створило передумови для розвитку радянської космічної науки. Встановлено, що комісія відігравала значну роль у координації планетних досліджень у СРСР і підготовці фахівців-планетників, а також сприяла розвитку космонавтики загалом. Охарактеризовано напрями робіт з дослідження Місяця та планет Сонячної системи, виконувані учнями та послідовниками академіка М.П. Барабашова під його керівництвом у Харківській астрономічній обсерваторії у зазначений період.
Посилання
Сластенов А.И. Астрономия в Харьковском университете за 150 лет: исторический очерк (1805—1955). Харьков: Издательство ХГУ имени А.М. Горького, 1955. 181 с.
лет астрономии в Харьковском университете. Харьков: Харьковский национальный университет, 2008. 632 с.
Александров Ю.В. Українська наукова школа планетознавства (до 100-річчя від дня народження академіка М.П. Барабашова). Вісник АН України. 1994. № 2. С. 68—74.
Александров Ю.В., Зосимович І.Д. Наукова школа планетознавства М.П. Барабашова. Нариси з історії природознавства і техніки. 2000. № 43. С. 17—28.
Лупішко Д.Ф. Микола Павлович Барабашов (до 125-річчя від дня народження). Астрономічний календар 2019. Київ: Академперіодика, 2018. Вип. 65. С. 252—264.
Шумский Д.Л. Герой социалистического труда Н.П. Барабашов. Харьков: Прапор, 1971. 135 с.
Балишев М.А. Астрономічні дослідження у Харкові наприкінці ХІХ ст. — першій половині ХХ ст. Київ: Наук. думка, 2022. 560 с.
Радлова Л.Н. Первая Всесоюзная конференция по физике планет. Астрономический журнал. 1949. Т. 26. № 5. С. 322—323.
Шорыгин С.А. Совещание по физике планет 15—16 декабря 1948 г. Астрономический журнал. 1949. Т. 26. № 3. С. 191—194.
Сытинская Н.Н. Абсолютная фотометрия протяженных небесных объектов. Ленинград: Изд-во ЛГУ имени А.А. Жданова, 1948. 198 с.
Сытинская Н.Н. Исследование по методике абсолютной фотографической фотометрии протяженных небесных объектов. Труды АО ЛГУ. 1949. Т. 14. С. 158—173. 12. Шаронов В.В. Проблемы абсолютной фотометрии тел солнечной системы. Труды АО ЛГУ. 1940. Т. 11. С. 5—36.
Барабашов Н.П. Об определении альбедо, коэффициента ослабления и рассеяния света в атмосферах планет. Бюллетень астрономической обсерватории (Харьковский государственный университет). 1944. № 4. С. 4—6.
Паршин И.А. О влиянии диафрагмирования объектива на качество фотографического изображения планет. Труды АО ЛГУ. 1949. Т. 14. С. 215—224.
Соболев В.В. Приближенное решение задачи о рассеянии света в среде с произвольной индикатрисой рассеяния. Астрономический журнал. 1943. Т. 10. № 5—6. С. 14—22.
Соболев В.В. О поляризации рассеяного света. Труды АО ЛГУ. 1949. Т. 13. № 18. С. 2—16.
Барабашов М.П. До питання про подовження рогів серпа Венери. Доповіді АН УРСР. 1950. № 3. С. 213—215.
Барабашов Н.П., Чекирда А.Т. Фотографическая спектрофотометрия Венеры, Марса, Юпитера и Сатурна. Труды Астрономической обсерватории (Харьковский государственный университет). 1950. Т. 1. № 9. С. 19—23.
Барабашов Н.П., Езерский В.И. Фотометрия Венеры. Известия АН Казахской ССР. 1950. № 90. Вып. 1—2. С. 36—52.
Барабашов Н.П., Тимошенко И.Ф. Фотографическая фотометрия Марса в красных и синих лучах. Астрономический журнал. 1940. Т. 17. № 5. С. 44—53.
Барабашов Н.П. Об отражении света от поверхности Луны и Марса. Астрономический журнал. 1945. Т. 22. № 1. С. 11—22.
Барабашов Н.П. Об атмосфере и поверхности Марса. Астрономический журнал. 1946. Т. 23. № 6. С. 321—331.
Барабашов Н.П. К вопросу о разности диаметров фотографического изображения Марса в синих и красных лучах. Циркуляр астрономической обсерватории ХГУ. 1950. № 6. С. 1—3.
Барабашов М.П. Про хмари, тумани і опади на Марсі. Доповіді АН УРСР. 1950. № 3. С. 209—211.
Шаронов В.В. Фотографическая иррадиация и ее влияние на снимки планетных дисков. Астрономический журнал. 1950. Т. 27. № 2. С. 116–122.
Сытинская Н.Н. К вопросу о наличии воды на Марсе. Известия АН КазССР. 1950. № 90. Вып. 1—2. С. 82—91.
Шаронов В.В. Влияние атмосферы на цвет планеты. Известия АН КазССР. 1950. № 90. Вып. 1—2. С. 62—81.
Фесенков В.Г. О наличии открытых водоемов на Марсе. Астрономический журнал. 1949. Т. 26. № 5. С. 273—277.
Тихов Г.А. Астроботаника. Алма-Ата: Изд-во и тип. АН Казах. ССР, 1949. 23 с.
Барабашов Н.П. Об изменении цвета «морей» Марса. Астрономический журнал. 1947. Т. 24. № 3. С. 137—144.
Фесенков В.Г. О свойствах поверхности и атмосферы Марса. Астрономический журнал. 1944. № 6. С. 257—275.
Барабашов Н.П. Об изменениях на поверхности Юпитера. Публікації Харківської астрономічної обсерваторії. 1941. Т. 7. С. 1—20.
Барабашов Н.П. Фотометрия светлых и темных зон Юпитера. Публікації Харківської астрономічної обсерваторії. 1948. Т. 8. С. 51—64.
Фурдыло В. Д. Монохроматическая фотометрия колец Сатурна. Публікації Харківської астрономічної обсерваторії. 1941. Т. 7. С. 53—68.
Барабашов Н.П. Результаты фотометрии Сатурна. Публікації Харківської астрономічної обсерваторії. 1950. Т. 9. С. 11—17.
Барабашов Н.П., Чекирда А.Т. Фотографическая фотометрия лунной поверхности. Публікації Харківської астрономічної обсерваторії. 1948. Т. 8. С. 29—50.
Хабаков А.В. Об основных вопросах истории развития поверхности Луны. Москва: Гос. изд-во географической литературы, 1949. 195 с.
Марков А.В. Цвет Луны и Земли. Известия АН КазССР. 1950. № 90. Вып. 1—2. С. 92—96.
Никонова Е.К. Фотоэлектрическое определение звездных величин Солнца и Луны. Известия Крымской астрофизической обсерватории. 1949. Т. 4. С. 114—143.
Барабашов Н.П. Исследование физических условий на Луне и планетах. Харьков: Гос. ун-т, 1952. 272 с.
Балишев М.А., Коваль Ю.Ю. Участь Харківської астрономічної обсерваторії та її представників у радянській космічній програмі у 1960-х роках. Космічна наука і технологія. 2021. Т. 27. № 5. С. 86—99. https://doi.org/10.15407/knit2021.05.086
##submission.additionalFiles##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.