До питання про вітчизняні наукові школи у галузі фізичної хімії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Автор(и)

  • Г.В. Забуга ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0001-5770-6520

DOI:

https://doi.org/10.15407/sofs2024.01.131

Ключові слова:

фізична хімія, наукові школи, хімічна спорідненість, теорія розчинності, Київська електрохімічна школа, електронна теорія каталізу

Анотація

Статтю присвячено історії виникнення фізичної хімії, а також аналізу особливостей створення та функціонування наукових шкіл в Україні у цій галузі. Особливу увагу приділено розгляду наукової та педагогічної діяльності М.М. Бекетова як засновника фізико-хімічного напряму. Порушено питання про можливість існування наукової школи М.М. Бекетова, для вирішення якого проаналізовано основні напрями досліджень М.М. Бекетова, а також роботи його учнів і послідовників: О.Л. Потилицина, Д.П. Турбаби, П.Д. Хрущова та ін. Відзначено багатогранність науково-педагогічної діяльності М.М. Бекетова. Підкреслено, що розробки видатного вітчизняного вченого мали величезне значення для розвитку низки напрямів фізичної хімії, як-от вчення про хімічну рівновагу, термохімія, теорія розчинів, будова речовин та ін., а також для подальшого створення та функціонування наукових шкіл у галузі фізичної хімії. Висвітлено діяльність київської електрохімічної школи В.О. Плотнікова, виникнення якої припало на період критичного переосмислення тодішніх наукових концепцій природи розчинності. Відзначено роль послідовників В.О. Плотнікова — В.О. Ізбекова, Я.А. Фіалкова, Ю.К. Делімарського та ін. Розглянуто діяльність школи електронної хімії Л.В. Писаржевського. Показано значення розробок вітчизняних учених (М.М. Бекетова, О.І. Базарова, Г.В. Дайна) у такому науковому напрямі, як будова речовин, для виникнення та поширення нових ідей. Зазначено, що формулювання електронної теорії стало наслідком відкриттів, пов’язаних із дослідженням будови атома, зроблених на початку ХХ ст. Особливо підкреслено значення діяльності школи Л.В. Писаржевського для подальшого розвитку наукової думки, зокрема електронної теорії каталізу.

Посилання

Храмов Ю.О. Наукові школи в НАН України. Наука та наукознавство. 2008. № 4. С. 122—133.

Храмов Ю.А. Научные школы в физике. Киев: Наук. думка, 1987. 400 с.

Ткаченко В.В. Наукові школи в Україні у 1920—1930-х рр. URL: http://www. rusnauka.com/7_NND_2009/Istoria/42528.doc.htm (дата звернення: 14.07.2023).

Зербіно Д.Д. Наукова школа: лідер і учні (нова концепція). Львів: Євросвіт, 2001. 208 c.

Орловський С.Т. Історія хімії. Київ, 1959. 416 с.

Пехньо В.І., Омельчук А.О., Лінючева О.В. Київська наукова електрохімічна школа. Український хімічний журнал. 2022. Т. 88. № 6. С. 71—101. https://doi.org/10.33609/2708-129X.88.06.2022.71-101

Коваленко В. С., Варгалюк В. Ф., Стець Н. В. Академік Лев Володимирович Писаржевський. Видатні постаті університету. Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2013. 110 с.

Адрес Екатеринославского научного общества. Доклады, засл. в Общ. собр. 13 марта 1904, посвящ. Бекетову. Вестник Екатеринославского земства. 1904. 27 с.

Хотинский Е.С. Академик Николай Николаевич Бекетов. Очерк о жизни и деятельности. Харьков: Книжно-газетное изд-во, 1950. 36 с.

Турченко Я.И. Основные пути развития общей, неорганической и физической химии на Украине (XXI ст. и 1-я половина XX ст.). Киев: Изд-во Киевского ун-та, 1957. 435 с.

Физико-математический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805—1905). Харьков, 1908. 661 с.

Турбаба Д.П. Материалы по исследованию растворов по удельному весу. Магистерская диссертация. Протоколы Физико-химического общества при Харьковском университете, 1893.

Бекетов Н.Н. Избранные произведения по физической химии. Под ред. и со вступит. статьей Н.А. Измайлова. Харьков: Изд-во Харьковского ун-та, 1955. 276 с.

Бекетов Н.Н. Исследования над явлениями вытеснения одних элементов другими. В память 50-летия ученой деятельности Николая Николаевича Бекетова (1853—1903). Харьков: Изд. о-ва физ. хим. наук при имп. Харьк. ун-те, 1904. С. 61—133.

Потылицин А. Опыты над взаимным вытеснением галоидов. Журн. Р. Хим. Общ., 1876. Т. VIII. С. 193—210.

Абашев Д.Н. О тепловых явлениях, обнаруживающихся при соединении жидкостей. Записки Новороссийского университета. 1868. Т. 1. Вып. 6. С. 30.

Голуб А.М., Проценко П.А. Д.І. Менделєєв і хімія в Київському університеті в 60—90-х роках ХІХ ст. Вісник Київського університету. Серія фізики та хімії. 1960. № 3. Вип.1. С.24—47.

Голуб А.М. Д.І. Менделєєв і Україна. Наукові записки Київського державного університету. 1956. Т. 13. Вип. 13. С. 138—161.

Збірник, присвячений 35-літтю наукової діяльності академіка Володимира Олександровича Плотнікова 1899—1934. Київ: Вид-во Акад. наук УСРР, 1936. 288 с.

Тимофеев Г.Е. Очерк кинетической теории растворов: (Теория van’t Hoff – Arrhenius’a). Харьков, 1904.

Забуга Г.В. Розвиток фізичної хімії у Київському університеті (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). Матеріали науково-теоретичної конференції, присвяченої 165-річчю університету. Природничі науки. Київ, 1999. С. 188—189.

Забуга Г.В. До 150-річчя від дня народження Володимира Олександровича Плотнікова. Матеріали ХXVIІI Всеукраїнської наукової конференції молодих істориків науки, техніки і освіти та спеціалістів: «Історія науки і техніки у кризові періоди суспільного розвитку». Київ: Талком, 2023. С. 121—124.

Plotnikov W.A., Fortunatov N.S., Maschovetz W.P. Eleltrolytisches Raffi nieren des Aluminiums und Aluminieren in einer AlCl3–NaCl Schmelze. Z. Elektroch., 1931. No. 37 (2). S. 83—88. https://doi.org/10.1002/bbpc.193100024

Писаржевський Лев Володимирович. Професори Дніпропетровського національного університету: біобібліографічний довідник. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2008. С. 381—382.

Гамалія В.М., Руда С.П., Забуга Г.В., Діяльність лабораторії професора Л.В. Писаржевського в період першої світової війни. Науково-інноваційний розвиток агровиробництва як запорука продовольчої безпеки України: вчора, сьогодні, завтра: матеріали III Всеукр. наук.-практ. конф. Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2023. С. 16—18.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-07

Як цитувати

Забуга, Г. (2024). До питання про вітчизняні наукові школи у галузі фізичної хімії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Наука та наукознавство, 1(123), 131–148. https://doi.org/10.15407/sofs2024.01.131

Номер

Розділ

Історія науки і техніки