Еволюція та хронологія біологічної науки у світі та Україні. Частина 1

Анотація

У статті узагальнено результати комплексного дослідження історії розвитку біології в світі та Україні. В першій її частині запропоновано авторську періодизацію розвитку біологічної науки від давніх часів до сьогодення на основі визначення основних хронологічних періодів та етапів, зумовлених знаковими подіями, фактами та відкриттями у галузі біології; простежено зародження окремих біологічних напрямів. Методологічну основу дослідження склали принципи історизму, об’єктивності та достовірності; загальнонаукові та спеціальні методи: історико-хронологічний, історико-біографічний, ретроспективний та методи джерелознавчого аналізу. Джерельну базу — фундаментальні праці зарубіжних і вітчизняних авторів з історії природознавства та біології, монографії, присвячені розвитку окремих біологічних напрямів, наукова періодика, історична біографістика вчених та звітні документи інститутів біологічного профілю НАН України. Актуальність дослідження зумовлена важливим значенням періодизації окремих галузей науки, оскільки вона є основою для реконструкції їхньої історії. Показано, що до XVI ст. відомості про живі організми були обмеженими і в більшості ґрунтувались на спостереженнях і віруваннях. У період ранніх наукових досліджень (XVII—XIX ст.) почалося систематичне вивчення живих організмів (система класифікації живих істот К. Ліннея, теорія еволюції Ч. Дарвіна та ін.). У XX ст. набуває розвитку молекулярна біологія (відкриття структури ДНК, генна інженерія). У сучасний період (XXI ст.) біологія вивчає не лише окремі організми, а й їхні генетичні властивості, взаємодію та вплив на навколишнє середовище, а також можливості їх зміни (розшифровка геному людини, отримання «етичних» стовбурових клітин тощо). Зазначено, що найважливіші етапи історії біології загалом відповідають змінам соціально-економічного устрою. Докладно проаналізовано внесок зарубіжних і українських учених-біологів у формування та розвиток біологічних наук у світі.

Ключові слова: біологічна наука, біологічні знання, систематика, теорія еволюції, клітинна теорія, генетика, молекулярна біологія, ДНК, геном.

Список літератури

1. Лункевич В.В. От Гераклита до Дарвина. Античный мир. Средневековье. Возрождение. Москва: Юрайт, 2019. 384 с.
2. Лункевич В.В. От Гераклита до Дарвина. На грани двух эпох. Москва: Юрайт, 2019. 433 с.
3. Мирзоян Э.Н. Этюды по истории теоретической биологии. 2-е изд., расш. Москва: Наука, 2006. 371 с.
4. Медавар П., Медавар Д. Наука о живом. Современные концепции в биологии. Пер. с англ. Москва: Мир, 1983. 207 с.
5. Кемп П., Армс К. Введение в биологию. Пер. с англ. Москва: Мир, 1988. 674 с.
6. Найдыш В.М. Концепция современного естествознания. 3-е изд., доп. и перераб. Москва: Альфа-М; ИНФРА -М, 2007. 704 с.
7. Morange M. A History of Biology. Princeton University Press, 2021. 447 с. https://doi.org/10.1515/9780691188782
8. Singer C. A History of Biology: A General Introduction to the Study of Living Things. Henry Schuman, New York, 1950. 579 с.
9. Развитие биологии в СССР / Под ред. С.Р. Микулинского. Москва: Наука, 1967. 762 с.
10. История биологии с древнейших времен до начала ХХ века / Под ред. Л.А. Бляхера. Москва: Наука, 1972. 564 с.
11. История биологии с начала XX века до наших дней / Под ред. Л.А. Бляхера. Москва: Наука, 1975. 659 с.
12. Развитие биологии на Украине: в 3-х т. / Гл. ред. К.М. Сытник. Киев: Наук. думка, 1984—1985.
13. Павленко Ю.В., Руда С.П., Хорошева С.А., Храмов Ю.О. Історія природознавства до початку ХХ ст. в історичному, культурному та освітньому контекстах. Київ: Академперіодика, 2001. 420 с.
14. Базилевская Н.А., Белоконь И.П., Щербакова А.А. Краткая история ботаники. Москва: Наука, 1968. 310 с.
15. Щербакова А.А., Базилевская Н.А., Калмыков К.Ф. История ботаники в России (дарвиновский период, 1861—1917 гг.). Новосибирск: Наука, 1983. 362 с.
16. Мазурмович Б.М. Розвиток зоології на Україні. Київ: Вид-во Київського університету ім. Т. Шевченка, 1972. 229 с.
17. Сперанский В.С., Гончаров Н.И. Очерки истории анатомии. Волгоград: Издатель, 2012. 216 с.
18. Бляхер Л.Я. История эмбриологии в России (с середины XVIII века до середины XIX века). Москва: Изд-во АН СССР, 1955. 376 с.
19. Брусиловский А.И., Георгиевская Л.С. История развития эмбриологии человека. Симферополь: Крымский медицинский ин-т, 1990. 80 с.
20. Новиков Г.А. Очерк истории экологии животных. Ленинград: Наука, 1980. 299 с.
21. Одум Ю. Основы экологии. Москва: Мир, 1975. 740 с.
22. Голда Д.М. Генетика. Історія. Відкриття. Персоналії. Терміни. Київ: Укр. фітосоціол. центр, 2004. 127 с.
23. Захаров И.А. Генетика в ХХ веке. Очерки по истории. Москва: Наука, 2003. 75 с.
24. Шлегель Г. История микробиологии. Пер. с нем. Москва: Эдиториал УРСС, 2002. 302 с.
25. Храмов Ю.А. Новый подход к построению истории фундаментальной науки. Наука та наукознавство. 2017. № 2 (95). С. 112—125. https://doi.org/10.15407/sofs2017.02.112
26. Храмов Ю.О. Періодизація в історії фундаментальних наук. Наука та наукознавство. 2018. № 3 (101). С. 92—104. https://doi.org/10.15407/sofs2018.03.092
27. Петров Б.Д. Ибн Сина (Авиценна). Москва: Медицина, 1980. 152 с.
28. Кэмп М. Леонардо. Пер. с англ. Москва: Астрель, 2006. 286 с.
29. Кондратюк С.Я. Вдячні нащадки славетного природознавця мають переваги у ХХІ столітті (до 300-річчя від дня народження Карла Ліннея). Український ботанічний журнал. 2007. T. 64. № 5. С. 629—633.
30. Пузанов И.И. Жан Батист Ламарк. Москва: Детгиз, 1959. 192 с.
31. Генетика / Под ред. В.И. Иванова. Москва: Академкнига, 2006. 638 с.
32. Гайсинович А.Е. Зарождение и развитие генетики. Москва: Наука, 1988. 432 с.