Квантова властивість наукового знання: евристична точка зору

Анотація

Автор звертає увагу на існування аналогії між процесами, що обумовлюють генерацію, змістовну сутність і рух наукового знання як наукового результату, і фізичним квантовим процесом. Здобуте дослідником наукове знання відрізняється від речового продукту праці і тому змістовно зближується з фізичним квантовим явищем — випромінюванням атомом енергії окремими порціями — квантами. Дослідник продукує нове знання у вигляді наукової ідеї — елементарної неподільної частинки знання, тобто кванта знання. З позицій наукознавства автор розглядає можливість виявлення квантового характеру наукового знання як продукту когнітивної діяльності дослідника, а не процес функціонування мозку, як це уявляє квантова психологія, але не вдається до прямої аналогії. Виявлення схожості між процесами генерації наукового знання і випромінювання енергії атомом має дуже важливе значення для глибшого зрозуміння складності феномену науки, його особливостей та значущості для розвитку людства і прогресу цивілізації. Складність і специфічність наукового знання як продукту розумової праці, який виявляє певні властивості, характерні для фізичних явищ, унеможливлює зведення оцінки наукового знання до простих наукометричних показників, як-то кількість статей та цитувань. Оскільки ці показники є лише мірилом публікаційної активності дослідника та інтенсивності наукової комунікації, вони не розкривають комплексну сутність отриманого нового знання, його радикальну відмінність від речового продукту праці, наукову і соціальну цінність. На переконання автора, введення в науковий обіг якісних характеристик наукового знання як результату наукової діяльності, які ґрунтуються на сприйнятті його квантовості, має ключове значення для об’єктивного оцінювання ефективності роботи дослідника і прийняття на цій основі дієвих рішень щодо вдосконалення організації дослідного процесу, створення гідних умов для розширення комунікативних можливостей дослідника у науковому і соціальному просторі, а також для формування науковоцентричної державної політики.

Ключові слова: наукове знання, науковий результат, кванти знання, речовий продукт праці, етос науки, науковоцентрична державна політика.

Список літератури

1. Эйнштейн А. Об одной эвристической точке зрения, касающейся возникновения и превращения света. Сборник научных трудов: в 20 т. Москва: Наука, 1966. Т. 3. С. 92—107.
2. Всемирная иллюстрированная энциклопедия: Пер. с фр. Москва: ООО «Издательство АСТ»; ООО «Издательство Астрель», 2004. 1248 с.
3. Уилсон Р.А. Квантовая психология: как работа вашего мозга программирует вас и ваш мир: Пер. с англ. Киев, 1998. URL: https://gtmarket.ru/library/basis/4579 (дата звернення: 28.08.2023).
4. Маліцький Б.А. Проблеми комплексного оцінювання наукового результату. Вісник НАН України. 2023. № 9. С.  24—36. https://doi.org/10.15407/visn2023.09.024
5. Григорьев В.И., Мякишев Г.Н. Силы в природе. Москва: Наука, 1978. 416 с.
6. Добров Г.М., Тонкаль В.Е., Савельев А.А., Малицкий Б.А. и др. Научно-технический потенциал: структура, динамика, эффективность. Киев: Наук. думка, 1987. 347 с.
7. Леонов В.П. Философия физики и науки. Избранные труды. Харьков: КП Городская типография, 2020. 338 с. 8. Добров Г.М. Наука о науке. Введение в общее науковедение. Москва: Наука, 1966. 271 с.
8. Маліцький Б.А. Патонівські наукові традиції в світлі новітніх викликів науці. Наука та наукознавство. 2022. № 1 (115). С. 4—27. https://doi.org/10.15407/sofs2022.01.004
9. Schneider F. 2012. «The Shadow Economy and Work in the Shadow: What Do We (Not) Know?», IZA Discussion Papers 6423, Institute of Labor Economics (IZA). URL: https://ideas.repec.org/p/iza/izadps/dp6423.html (дата звернення: 07.09.2023).
10. Малицкий Б.А. Добровские модели науки: из истории, через современность — в будущее // Сборник XXVIII Киевского международного симпозиума по науковедению и истории науки «100-летие Национальной академии наук Украины: прошлое и современность» (Добровские чтения). Киев: Феникс, 2018. С. 43—50.
11. Маліцький Б.А. Науковоцентрична державна політика як необхідний та ефективний інструмент покращення умов життя в Україні. Наука та наукознавство. 2023. № 1 (119). C. 18—34. https://doi.org/10.15407/sofs2023.01.018
12. Маліцький Б.А. Прикладне наукознавство. Київ: Фенікс, 2007. 264 с.
13. Геєць В.М., Семиноженко В.П. Інноваційні перспективи України. Харків: Константа. 2006. 272 с.
14. Попович О.С. Науково-технологічна політика: основні механізми формування та реалізації (вид. 2-ге, випр. і доп.). Київ: Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, 2019. 342 с.
15. Стріха М. Майбутнє досліджень, розробок та інновацій: як в НК хочуть реформувати українську науку. Україна молода. Вип. 30. 26 лип. 2023. URL: https://www.umoloda.kiev.ua/number/3865/159/177006/ (дата звернення: 14.09.2023).
16. Попович О.С., Костриця О.П. До пошуку оптимальної динаміки нарощування кадрового потенціалу української науки в період її післявоєнного відновлення. Наука та наукознавство. 2023. № 1 (119). С. 69—81. https://doi.org/10.15407/sofs2023.01.069
17. Маліцький Б.А. Доповідна записка Голові Верховної Ради України А.В. Парубію «Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України». Наука та наукознавство. 2018. № 1 (99). С. 3—8.
18. Заключний звіт незалежного європейського аудиту національної системи досліджень та інновацій України — Інструмент політичної підтримки програми «Горизонт 2020». Publications Office of the European Union, 2017. https://data.europa.eu/doi/10.2777/462461
19. Бублик С.Г., Булкін І.О., Мех О.А. Наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства. Наука та інновації. 2020. Т. 16. № 1. С. 33—47. https://doi.org/10.15407/scin16.01.033
20. Яцків Я.С. Хочу за науку замовити слово. Вісник НАН України. 2019. № 11. С. 13—16.