Дослідження реактивного руху і порохів для реактивних снарядів у Академії наук УРСР у 1945—1950 рр.

Анотація

У статті висвітлено історичні події довкола створення і розвитку наукових лабораторій в АН УРСР та досліджень з реактивного руху і реактивних снарядів. Актуальність дослідження зумовлена тим, що сьогодні в Україні зберігається значна кількість знищеної й пошкодженої військової техніки та озброєння, і тому пошук шляхів повторного використання порохів для військових і промислових потреб є дуже перспективними з екологічного погляду. Джерельною базу дослідження склали документи з Центрального державного архіву громадських об’єднань (ЦДАГО) України. За підсумками проведеного історіографічного аналізу встановлено відсутність комплексних наукових праць, присвячених проблемам організації наукових досліджень з оборонної тематики в Академії наук УРСР в 1945—1950 рр. Відповідно до мети дослідження виявлено документи про створення та діяльність спецлабораторії Інституту теплоенергетики АН УРСР та лабораторії № 1 Інституту математики АН УРСР; проаналізовано склад і зміст виявлених джерел стосовно роботи науково-дослідних установ АН УРСР з реактивного руху і реактивних снарядів; введено в науковий обіг маловідомі архівні документи. Зазначено, що поштовхом для розгортання наукових робіт із реактивного руху і реактивних снарядів стала Постанова ЦК КП(б)У та Раднаркому УРСР від 16 лютого 1945 р. «Про організацію Відділу реактивного руху і реактивних снарядів у складі Інституту енергетики АН УРСР», розкрито основні положення цього документа. Реконструйовано процес заснування та початок діяльності спецлабораторії Інституту теплоенергетики АН УРСР та наукової лабораторії № 1 Інституту математики АН УРСР, надано відомості про напрями і результати їхніх досліджень із реактивного руху і реактивних снарядів, що створило передумови для розвитку радянської ракетно-космічної науки. Наведено біографічні довідки про керівників зазначених лабораторій — д-ра хім. наук Б.З. Рудого і канд. техн. наук М.М. Ситого.