Відносини суб’єкт—об’єкт як «цілеспільний ефект» менеджменту

Анотація

Вступ. Соціально-економічний устрій та структура економічного виробництва в Україні стають все більше підпорядкованими споживанню товарів і послуг.
Проблематика. В окреслених умовах проблемою є те, що у більшості випадків вже економіка керує людиною, а не навпаки.
Мета. Розроблення системного підходу до проблеми розкриття сутності взаємовідносин між «суб’єктом» управління економічним простором — людиною та «об’єктом» управління — економічним простором для пошуку шляхів повернення до людиноцентризму соціально-економічного устрою країни.
Матеріали й методи. Вперше введено нове поняття «цілеспільний ефект» — аналог відомого лексикографічного ефекту, запропонованого на початку ХХІ століття академіком НАН України В. Широковим, який можна розглядати, з одного боку, як феноменологічну основу теорії складності й відповідної певної теорії економічної інформації, а з іншого боку, навпаки, теорію складності, колмогорівську інформацію і теорему Левенгейма-Сколема природно розглядати як формальні кореляти лексикографічного ефекту в економічних системах.
Результати. Таке відношення автори покладають як системотворче для опису холістичних процесів відносин економічних систем п’яти рівнів із феноменальною властивістю самокомпенсації складності. Виділення структурних, субстанціальних і суб'єктних властивостей, а також зв’язків між ними надає аналізованій економічній реальності властивість «бути системою».
Висновки. Виходячи з викладених припущень і загальних теоретико-інформаційних уявлень щодо соціально-економічних систем п’яти рівнів, як формальні кореляти лексикографічного ефекту запропоновано в таких економічних системах як базис для встановлення балансу «джерело — форма — зміст» координатизацію та уніформізацію інформації в економічному просторі цих систем менеджменту здійснювати за правилом «спільних цілей».