Редакційна політика та етика

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЕТИКУ

Редакційна колегія журналу “Економіка України” у своїй роботі керується міжнародними етичними правилами наукових публікацій, що передбачають дотримання принципів порядності, конфіденційності, неупередженості та об’єктивності, високої вимогливості до якості наукових досліджень, підтримки нового знання, колегіальності в ухваленні рішень щодо публікації статей, суворого дотримання авторських і суміжних прав, категоричного неприйняття плагіату в будь-яких його проявах, а також запобігання можливим конфліктам інтересів тощо. Діяльність редакційної колегії організована й відбувається згідно з міжнародно визнаними стандартами якості наукових робіт, заснованих на Рекомендаціях комітету з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics) і, зокрема, Керівництва з етики наукових публікацій (Publishing Ethics Resource Kit) видавництва Elsevier, а також спирається на досвід авторитетних міжнародних видавництв. Дотримання правил етики наукових публікацій усіма учасниками видавничого процесу сприяє забезпеченню прав авторів на інтелектуальну власність, підвищенню якості видання і запобіганню можливості неправомірного використання авторських матеріалів у інтересах окремих осіб. Безкоштовна публікація статей спрямована на підтримку економічних досліджень, насамперед вітчизняних, та розвитку відкритої науки.

ЕТИЧНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ АВТОРІВ

Автори гарантують, що рукопис є їхньою оригінальною працею, не був опублікований раніше, не був поданий і не розглядається для публікації в іншому виданні. Паралельне подання того самого рукопису до іншого журналу є неправомірною практикою. Політика журналу не передбачає друкувати препринти статті.

Якщо поданий рукопис є результатом науково-дослідного проєкту або його попередній варіант був представлений на конференції у вигляді усної доповіді (під такою самою або аналогічною назвою), детальна інформація щодо проєкту, конференції тощо має бути наведена у виносці або в розділі «Подяки».

Автори повинні визнавати міжнародні та національні правові норми щодо авторських прав. Результати дослідження в статті мають бути оформлені прозоро, власні та чужі здобутки повинні чітко визначатись. Усі цитати і запозичення мають супроводжуватися відповідним чином оформленими бібліографічними посиланнями. Надмірні запозичення, піратство, плагіат у будь-яких формах, включаючи цитати без відповідних посилань, перефразування, присвоєння результатів чужих досліджень, є неприйнятними і вважаються неетичними діями.  Якщо дослідження проводилося групою вчених, при публікації результатів як автори мають бути зазначені всі, хто брав у ньому участь, зробив свій інтелектуальний внесок у концепцію і структуру статті та інтерпретацію результатів дослідження. Окремо може бути зазначено особистий внесок дослідника. Критерієм авторства у цьому разі виступає реальний  творчий  внесок вченого. За зміст статті мають нести публічну відповідальність усі зазначені в ній автори.

Якщо положення (елементи) статті вже були оприлюднені автором, необхідно послатися на попередню(ні) статтю(ті), чітко зазначивши, чим нова робота відрізняється від попередньої(іх). Дослівне копіювання, повтор власних робіт та їх перефразування не допускаються – їх допустимо використовувати тільки як основу для нових висновків.

Стандарти звітності

Журнал як основа наукової комунікації гарантує, що всі статті містять достатньо інформації, щоб забезпечити іншим можливість відтворити описувану працю. Представлений рукопис має містити достатню деталізацію і посилання, щоб дати змогу рецензентам і – згодом – читачам перевірити викладені в ньому твердження, надати повну інформацію про використані методи, зокрема часові рамки, тощо. На вимогу редакції автори повинні розкривати джерела дослідження.

Автори несуть персональну відповідальність за зміст власних матеріалів і повинні мати дозвіл від усіх залучених сторін на оприлюднення змісту. Автори мають підтвердити, що в процесі збирання, оброблення й обміну даними було дотримано правил захисту даних, етичних стандартів і авторських прав третіх сторін та інших прав.

Автори, які мають намір включити до публікації рисунки, таблиці або інші матеріали, що вже були опубліковані в іншому виданні, повинні отримати на це дозвіл від власника авторських прав. Будь-який матеріал, наданий без таких дозволів, вважається таким, що наданий авторами вперше.

Автори мають зазначити всі джерела фінансування проєкту за їх наявності.

Авторство

Авторами вважаються лише ті дописувачі, які зробили значний внесок у рукопис. Внесок осіб, які були тільки залучені до важливих аспектів дослідницького проекту й підготовки рукопису, слід зазначити у відповідній виносці або розділі «Подяки».

Автори повинні враховувати певні критерії авторства. Щоб бути в списку авторів, вони:

• зробили істотний внесок у концепцію чи дизайн твору або при збиранні, аналізі чи інтерпретації даних;
• сприяли написанню твору або критичному перегляду його важливого інтелектуального змісту;
• здійснили остаточне затвердження версії, що підлягає публікації; погодилися нести відповідальність за всі аспекти роботи;
• забезпечували те, щоб питання, пов’язані з точністю або цілісністю будь-якої частини роботи, були належним чином досліджені й вирішені;
• погодилися бути в списку авторів і взяли участь у колегіальному затвердженні повного списку авторів.

Додавання або вилучення авторів під час редакційного процесу дозволено лише за умови надання обґрунтованих пояснень Редакційній колегії.

 Джерела інформації та цитування

Автори зобов’язані належним чином цитувати джерела, які суттєво вплинули на їхні дослідження та с творення рукопису. Інформація, отримана під час приватної бесіди або при листуванні з третіми особами, під час розгляду проєктних заявок, рукописів і подібних матеріалів, не повинна бути використана без письмової згоди джерела інформації.

Цитуючи або висуваючи твердження на основі даних, автори повинні надавати посилання на ці дані так само, як вони цитують публікації.

 Фундаментальні помилки в опублікованих роботах

Коли автор виявляє значну помилку або неточність у власній опублікованій роботі, він зобов’язаний негайно повідомити про це головного редактора (заступника головного редактора, відповідального секретаря) і бути готовим співпрацювати задля відкликання або виправлення статті.

 Політика самоархівування

Стаття після опублікування розміщується у відкритому доступі, авторські права зберігаються за авторами. Автори самостійно можуть депонувати видавничу версію (остаточний PDF) своєї статті в інституційному репозиторії, тематичному репозиторії та репозиторії загального призначення, на персональній вебсторінці (зокрема, у соціальних мережах на кшталт Research Gate, Academia.edu тощо) і/або вебресурсі установи, яка є місцем роботи автора, у будь-який час після опублікування. У цьому випадку потрібно надати повну бібліографічну інформацію про оригінальну публікацію (автори, назва статті, назва журналу, том, випуск, сторінки) і зробити посилання на DOI статті та ліцензію.

Авторське право та ліцензування

Автори зберігають авторські права на опубліковані статті й надають видавцеві невиключне право публікувати статтю, цитувати її як видавничий оригінал у разі повторного використання, а також поширювати її у всіх формах і засобах масової інформації. Статті розповсюджуються на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 International CC BY 4.0 (CC BY-NC-ND license. https:// creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/).

Подаючи рукопис, автори погоджуються дотримуватися редакційної політики журналу.

Конфлікт інтересів

При поданні рукопису автори повинні розкрити будь-який фінансовий або інший суттєвий конфлікт інтересів, який міг вплинути на представлені результати або їх інтерпретацію. Якщо немає конфлікту інтересів для декларування, потрібно додати таку стандартну заяву: «Не було розкрито конфлікту інтересів». Конфлікт інтересів може мати нефінансовий або фінансовий характер. Приклади конфлікту інтересів охоплюють такі випадки (але не обмежуються ними):

• особи, які отримують фінансування, заробітну плату чи інші форми виплат від організації; володіють акціями або акціями компанії, які можуть отримати фінансову вигоду (або втратити) від публікації результатів;
• фізичні особи або організація чи роботодавець, які фінансують їх і володіють (або подають заявки) на відповідні патенти;
• офіційна приналежність і членство в групах інтересів, що стосуються змісту публікації;
• політичні, релігійні чи ідеологічні конкуруючі інтереси.

Публікації в журналі не мають містити контент, що рекламує будь-яку комерційну продукцію без позначки, що така публікація є рекламою.

ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ ЖУРНАЛУ

Процедура відбору членів керівних і редакційних органів передбачає відкрите затвердження членів Редакційної колегії та установчих документів редакції на Вченій раді ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“, а після того – на засіданні Відділення економіки НАН України. Редколегія переобирається раз на п’ять років. До Редакційної  колегії залучаються провідні науковці з різних наукових, освітніх закладів економічного профілю з усієї України та інших країн світу.

 Головний редактор, члени редколегії, заступники головного редактора, відповідальний секретар (далі – Редколегія) спрямовують свої зусилля для оприлюднення отриманих нових наукових знань, розділяючи свободу вибору науковцями напрямів досліджень, але вимагаючи їх професійного проведення і засуджуючи фальсифікації, плагіат, недоброчесну практику, цензуру і псевдонауку. Редколегія, яка формується з провідних учених у своїй галузі економічних знань із дотриманням мовного, культурного, академічного, географічного, інституційного плюралізму і гендерного паритету, несе відповідальність за формування і проведення редакційної політики, що сприятиме вільному поширенню наукових знань із дотриманням авторських прав.

Редколегія несе відповідальність за ухвалення рішення про те, які подані на розгляд статті будуть опубліковані. Редколегія керується редакційною політикою й обмежена чинними законодавчими вимогами щодо дотримання авторського права.

Головний редактор і члени редколегії діють у інтересах професійної  репутації  авторів-учених і не можуть мати власних інтересів стосовно статей, які затверджуються або відхиляються.  При ухваленні подібних рішень вони керуються принципами неупередженості, об’єктивності, високого рівня наукових досліджень і знань. Автору повідомляється, чи відповідає рукопис тематиці видання, а також доводиться до його відома рішення щодо статті за результатами рецензування: «Друкувати»; «Друкувати з урахуванням зауважень»; «На доопрацювання і візування (конкретним членом редколегії або рецензентом)» «На доопрацювання з повторним винесенням на розгляд редколегії»; «Відхилити». Термін експертного наукового оцінювання рукопису становить до 1 місяця з дня його подачі.

Редколегія залишає за собою право відмовити в публікації поданого рукопису, якщо встановлено, що він не відповідає стандартам щодо змісту і формальних ознак або за неспростовних доказів неетичної поведінки як вченого чи виявлення натяків на плагіат.

Редколегія не повинна мати конфлікту інтересів щодо статей, які вона розглядає на предмет їх можливої публікації. За ймовірності конфлікту інтересів у процесі редакційного розгляду статті питання про вибір рецензентів і всі рішення щодо рукопису ухвалює Редакційна колегія (у разі, коли один або більше її членів мають конфлікт інтересів щодо надісланого рукопису, ці члени повинні відмовитися від відбору рецензентів і не брати участі в ухваленні рішень, пов’язаних із рукописом).

Редколегія оцінює рукописи щодо їх наукового змісту без будь-яких расових, гендерних, сексуальних, релігійних, етнічних або політичних упереджень.

Редколегія не може використовувати неопубліковані матеріали, розкриті в представлених рукописах, без письмової згоди авторів. Інформація та ідеї, що містяться в поданих рукописах, зберігаються в таємниці й не можуть бути використані для особистої вигоди.

Усі прийняті на розгляд матеріали рецензують незалежні експерти (рецензенти, обрані та призначені для кожної статті, або члени Редколегії, відповідальні за певну рубрику журналу, або головний редактор). Редакційна колегія використовує модель подвійного «сліпого» рецензування», вживаючи всіх розумних заходів для забезпечення того, щоб рецензенти залишались анонімними для авторів до, під час і після процесу оцінювання, а автори — анонімними для рецензентів до завершення процедури рецензування. Головний редактор та члени редколегії, співробітники редакційно-видавничої групи не повинні повідомляти чи передавати інформацію щодо статей нікому, крім рецензентів, самих авторів і (за необхідності) видавця. Неопубліковані дані з рукописів не повинні розголошуватися третім особам.

Процедура відбору членів керівних і редакційних органів передбачає відкрите затвердження членів Редакційної колегії та установчих документів редакції на Вченій раді ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“, а після того – на засіданні Відділення економіки НАН України. Редколегія переобирається раз на п’ять років. До Редакційної  колегії залучаються провідні науковці з різних наукових, освітніх закладів економічного профілю з усієї України та інших країн світу.

ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ В РОБОТІ РЕЦЕНЗЕНТІВ

 Мета діяльності рецензента – об’єктивно й неупереджено оцінити якість статті, визначити ступінь новизни в розкритті теми, її відповідність науковим і етичним стандартам публікацій та вимогам журналу. Експертні оцінки покликані допомогти автору поліпшити якість викладу матеріалу, а Редколегії – ухвалити об’єктивне рішення про публікацію статті.

Рецензент має володіти глибокими знаннями про доробок світової науки з наукового напряму, за яким написано передану йому на рецензування статтю, щоб якісно оцінити її новизну й визначити достатність огляду вже наявних публікацій з розглядуваної тематики. Якщо рецензент не вважає себе фахівцем з теми статті або не може вкластись у зазначені строки, він повинен відмовитися від рецензування. Рецензенти зобов’язані своєчасно надавати письмові, компетентні й неупереджені відгуки про наукову значущість і наукову цінність рукопису.

Рецензенти оцінюють рукопис за такими критеріями: відповідність профілю журналу, актуальність досліджуваної теми і застосованих методів, оригінальність і наукова актуальність інформації, стиль викладу і науковий апарат. Рецензенти мають попередити про будь-які обґрунтовані підозри або відомості про можливі порушення етичних стандартів з боку авторів. Рецензенти повинні зауважити про відповідні опубліковані праці, які не були процитовані авторами; попереджати Редколегію про істотну схожість між рецензованим рукописом і будь-яким іншим рукописом, уже опублікованим або таким, що проходить процедуру розгляду в іншому виданні, якщо їм про таке відомо.

Рецензенти не повинні мати конфлікту інтересів щодо дослідження, авторів і/або джерел фінансування дослідження. Якщо такі конфлікти існують, рецензенти мають негайно про них повідомити.

Відгук на статтю має бути укладений об’єктивно – особиста критика автора з боку рецензента є недоречною. Експерти мають чітко й аргументовано висловлювати свої думки.

Будь-які рукописи, отримані для рецензування, мають розглядатись як конфіденційні документи. Рецензенти не повинні використовувати неопубліковані матеріали, розкриті в представлених рукописах, без письмової згоди авторів. Інформація та ідеї, що містяться в представлених рукописах, зберігаються в таємниці й не використовуються для особистої вигоди.

ПРИНЦИПИ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ В ДІЯЛЬНОСТІ ВИДАВЦЯ 

Видавець несе відповідальність за оприлюднення авторських робіт, дотримуючись таких основоположних принципів і процедур:

• слідкує за дотриманням авторами та усіма учасниками редакційного процесу етичних обов’язків відповідно до викладених вище вимог і сприяє їхньому виконанню;
• надає журналу підтримку при розгляді претензій щодо етичних аспектів опублікованих матеріалів і допомагає взаємодіяти з іншими журналами та/або видавцями;
• усвідомлює, що діяльність журналу не є комерційним проєктом і не має на меті одержання прибутку;
• сприяє процесу опублікування виправлень, роз’яснень, спростувань і вибачень у разі необхідності;
• підтримує журнал у намаганні не допускати до публікації плагіат у будь-яких його виявах чи псевдонаукові статті,надає можливість відкликати публікації, які містять плагіат і недостовірні дані.

ПОЛІТИКА ВІДКЛИКАННЯ

Порушення юридичних обмежень видавця, власника авторських прав або автора (авторів), професійних етичних кодексів і неправомірна поведінка стосовно досліджень (багаторазові подання, дублювання публікації, фіктивні заяви про авторство, плагіат, шахрайське використання даних і фабрикація даних, справжні помилки, про які повідомляють автори, неетичні дослідження) або будь-які серйозні порушення вимагають відкликання статті. Іноді процедура відкликання може бути застосована для усунення помилок у рукописі або публікації. Основною метою відкликання є виправлення помилки із збереженням цілісності наукового дослідження, а не покарання автора.

Для будь-якої відкликаної статті причину відкликання й особу, яка його ініціює, чітко вказують у повідомленні про відкликання. Стандарти роботи з відкликанням уже опублікованої статті передбачають: в електронній версії примітка про відкликання має посилання на оригінальну статтю. В електронній версії оригінальної статті є посилання на примітку про відкликання, де чітко зазначено, що стаття відкликана. Оригінальна стаття зберігається без змін, за винятком водяного знака в PDF-файлі, який вказує на кожній сторінці, що вона «відкликана».