НАУКОВО-ОСВІТНЯ ІНФРАСТРУКТУРА ЯК ДЕТЕРМІНАНТА ГЛОБАЛЬНОГО КОНКУРЕНТНОГО ЛІДЕРСТВА
Ключові слова:
глобальний науково-освітній ринок, карта ринку, країни, лідерство, конкуренція, університетсько-промислове співробітництвоАнотація
Сучасна наукова періодика містить недостатньо аргументів щодо високої ролі науково-освітньої інфраструктури (НОІ) в глобальній економіці знань. Основні течії теоретичних поглядів на наукову, технологічну та інноваційну політики як інструменти використовують розвиток інфраструктури. Освіту, інноваційну систему та інформаційно-комунікаційну інфраструктуру вважаються, згідно з позицією Світового банку, основними складовими економіки знань. До ключових компонентів інтелектуального капіталу відносять віртуальну та фізичну інфраструктури. Дослідницькі університети та університетсько-промислове співробітництво (УПС) впливають на економічний розвиток, оскільки виконують широке коло функцій, набираючи різних форм. Роль же уряду полягає переважно у мотивації до їх удосконалення. Компліментарність академічних досліджень і застосування їх результатів у промисловості є головним рушійним чинником розгортання УПС. У розвинутих країнах визнається важлива роль НОІ у забезпеченні ефективності критичної інфраструктури.
Досліджено критичність науково-освітньої інфраструктури в забезпеченні глобального конкурентного лідерства країн на основі кореляційного аналізу та побудови конкурентних карт ринків за якісними показниками, які використовуються Всесвітнім економічним форумом для обчислення індексу глобальної конкурентоспроможності. Виявлено, що інфраструктура належить до тих чинників, які найтісніше пов’язані з ВВП на душу населення. Побудова карт світового науково-освітнього ринку на прикладі УПС продемонструвала лідируючі позиції розвинутих країн і слабкі позиції України. Вирішення питання розвитку науково-освітньої інфраструктури має спиратися на аксіому довгостроковості та безперервності як самого процесу розвитку, так і дії якісної науково-освітньої інфраструктури. Україні слід усвідомити визначальну роль науки та освіти для переходу до інноваційного етапу розвитку.
Посилання
Blyde J., Molina D. Logistic infrastructure and the international location of fragmented production. J. of Int. Economics, 2015, No. 95, pp. 319–332.
Zeng D.Z., Zhao L. Globalization, interregional and international. J. of Urban Economics, 2010, No. 67, pp. 352–361.
Williamson O. Transaction cost economics and organization theory. J. of Industrial and Corporative Change, 1993, No. 2 (1), pp. 107–156.
Il’nyts’kyy D.O. Konkurentna karta svitovogo naukovo-osvitn’ogo prostoru: intelektual’no-resursnyi vymir [The competitive map of the world scientific educational space: intellectual-resource dimension]. Ekonomichnyi Analiz, 2015, Vol. 19 (1), pp. 53–63 [in Ukrainian].
Kozel’skii V.E. Integratsiya Rossii v global’nuyu informatsionnuyu infrastrukturu: problemy i perspektivy, dis. .... k. e. n. [The integration of Russia in the global informational infrastructure: problems and perspectives, Author’s candidate degree thesis (Econ. Sci.). St.-Petersburg, St.-Petersburg State Univ., 2000 [in Russian].
Laranja M., Uyarra E., Flanagan K. Policies for science, technology and innovation: Translating rationales into regional policies in a multi-level setting, in: Research Policy. Amsterdam, Elsevier, 2008, No. 37, pp. 823–835.
Critical Infrastructures at Risk: Securing the European Electric Power System, edited by A.V. Gheorghe, M. Masera, M. Weijnen, L.J. DeVries. Berlin, Springer, 2006.
Alcaraz C., Zeadally S. Critical infrastructure protection: Requirements and challenges for the 21st century. Int. J. of Critical Infrastructure Protection, 2015, No. 8, pp. 53–66.
Effelsberg M. Measuring absorptive capacity of national innovation systems. Ordnungspolitische Diskurse, 2011, No. 4, available at: www.econstor.eu/dspace/bitstream/10419/56600/1/689536151.pdf.
Lichtenthaler U. The drivers of technology licensing: an industry comparison. California Management Review, 2007, No. 49, pp. 67–89.
Yang R., Welch A.R. Globalisation, transnational academic mobility and the Chinese knowledge diaspora: an Australian case. Discourse (Abingdon): studies in the cultural politics of education, 2010, No. 31(5), pp. 593–607.
Changing Modes: New Knowledge Production and Its Implications for Higher Sducation in South Africa, edited by Andre Kraak. South Africa, Pretoria, HSRC Press, 2000.
Doslidnyts’ki Universutety: Svitovyi Dosvid ta Perspektyvy Rozvytku v Ukraini, za zag. red. A.F. Pavlenka, L.L. Antonyuk [Research Universities: World Experience and Development Perspectives in Ukraine], edited by A.F. Pavlenko, L.L. Antonyuk. Kyiv, KNEU, 2014 [in Ukrainian].
Arocena R., Goransson B., Sutz J. Knowledge policies and universities in developing countries: Inclusive development and the “developmental university”, Technology in Society, 2015, No. 41, pp. 10–20.
Pueyo A., Garcia R., Mendiluce M., Morales D. The role of technology transfer for the development of a local wind component industry in Chile, in: Energy Policy. Amsterdam, Elsevier, 2011, No. 39, pp. 4274–4283.
Ma Z., Yu M., Gao C., Zhou J., Yang Z. Institutional constraints of product innovation in China: Evidence from international joint ventures. J. of Business Research, 2015, No. 68, pp. 949–956.
Freitas I.M.B., Marques R.A., Silva E.M.P. University – industry collaboration and innovation in emergent and mature industries in new industrialized countries. Research Policy, 2013, No. 42, pp. 443–453.
Faghihi V., Hessami A.R., Ford D.N. Sustainable campus improvement program design using energy efficiency and conservation. J. of Cleaner Production, 2014, available at: dx.doi.org/10.1016/j.jclepro.2014.12.040.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Економіка України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
