БЮДЖЕТНО-ФІНАНСОВІ НАСЛІДКИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄС

Анотація

Аналізуються наслідки п’яти імовірних форм відносин між Україною та ЄС для сектору державних фінансів України. Зокрема, розглядаються такі варіанти розвитку відносин: відмова від поглибленої співпраці; виконання положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; одержання від ЄС статусу кандидата; відносини у форматі, типовому для країн ЄАВТ; членство в ЄС. Кожен з форматів відносин матиме як позитивні, так і негативні бюджетно-фінансові наслідки. Головні переваги проявлятимуться у тому, що в разі поглиблення двосторонніх відносин розширюватимуться можливості участі нашої держави у програмах і агентствах ЄС та зростатиме економічна база оподаткування у довгостроковому періоді. Негативними моментами будуть витрати, пов’язані з необхідністю адаптації до стандартів ЄС та сплати внесків за участь у програмах ЄС, а також скорочення економічної бази оподаткування у короткостроковому періоді. За співвідношенням витрат (втрат) і здобутків виключно у сфері державних фінансів у короткостроковому періоді та за інших рівних умов збереження статус-кво у відносинах України з ЄС виглядає дещо привабливішим, ніж відносини у форматі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Проте у довгостроковому періоді ситуація полярно зміниться. Повноправне членство України в ЄС стане вигідним з позиції державних фінансів, якщо наша країна на момент вступу відставатиме від ЄС за такими показниками, як ВНД на душу населення та частка неаграрних секторів в економіці. Проте істотне відставання за цими показниками означатиме неприйнятність перспектив членства України в ЄС з боку самого Союзу. Якщо ж буде досягнуто певної паритетності з відповідними показниками ЄС або складуться несприятливі політичні обставини, то слід розглядати альтернативні до членства шляхи подальшого євроінтеграційного поступу, зокрема, формат відносин країн ЄАВТ з ЄС.