МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ІДЕНТИФІКАЦІЇ КЛАСТЕРІВ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

Анотація

У глобальному економічному просторі домінують інтегровані структури, що мають мережевий характер і є результатом адаптації економічних агентів до динамічних коливань сучасного ринку. Світова практика показує, що найпоширенішою формою мереж є територіально-виробничі кластери. Усвідомлення необхідності забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в середовищі з підвищеними ризиками спонукає до пошуку дієвих механізмів забезпечення економічної стійкості на всіх рівнях, зокрема й через підтримку розвитку регіональних кластерів.
Метою представленого дослідження є розробка комплексного методичного підходу до ідентифікації кластерів промислових підприємств за регіонами України та визначення їх спеціалізації для забезпечення ефективності промислового та регіонального регулювання на прикладі легкої промисловості України. Досягнення визначеної мети відбувалося через розв’язання таких завдань: а) відбір кількісних критеріїв для встановлення локалізації критичної маси підприємств легкої промисловості за регіонами; б) визначення за допомогою таксономічного методу рейтингу регіонів з найсприятливішим середовищем для формування кластера легкої промисловості; в) відбір якісних критеріїв для визначення спеціалізації потенційного кластера; г) встановлення на основі матричного аналізу спеціалізації потенціальних кластерів промислових підприємств у визначених регіонах.
Результати дослідження, які проводилися на основі таксономічного методу, показали, що найсприятливішими щодо економічних умов регіонами України для створення кластерів легкої промисловості є Київ, а також Львівська, Харківська, Житомирська та Хмельницька області. На другому етапі дослідження нами проведено розрахунок оптимальної спеціалізації кластера легкої промисловості у Києві на основі експертного оцінювання таких сегментів, як швейний, трикотажний, шкіряний, взуттєвий, шкіряно-галантерейний, трикотажно-галантерейний, шовковий, валяльно-повстяний за двома критеріями: якість економічних умов для розвитку сегменту та економічні перспективи сегментів у даному регіоні. Під час дослідження встановлено, що у місті Києві найоптимальнішим є розвиток швейного, шкіряного, взуттєвого та шкіргалантерейного секторів легкої промисловості.