Вплив нікелю на організацію актинових філаментів у клітинах коренів Arabidopsis thaliana
DOI:
https://doi.org/10.15407/dopovidi2016.02.108Ключові слова:
актин, важкі метали, клітини кореня, мікрофіламенти, нікель, цитоскелет, цитотоксичністьАнотація
Вивчено вплив одного з найбільш токсичних важких металів — нікелю (Ni2+) — на прижиттєву організацію актинових філаментів (мікрофіламентів) різних типів клітин кореня Arabidopsis thaliana (L.) за допомогою лазерної сканувальної мікроскопії. Для візуалізації мікрофіламентів використана лінія арабідопсису, яка експресує химерний ген gfp-fabd2. Встановлено, що Ni2+ призводить до сильного інгібування росту головного кореня, а також порушує його морфологію, викликаючи свелінг епідермальних клітин і індукуючи появу великої кількості аномально довгих кореневих волосків. Вперше показано, що під дією Ni2+ порушується організація і орієнтація актинових філаментів у клітинах, що супроводжується морфологічними змінами кореня, як основного органу рослин, який першим піддається інтоксикації грунтовими полютантами. Виявлено, що найбільш чутливими до його дії є актинові філаменти епідермальних клітин усіх ростових зон кореня A. thaliana.
Завантаження
Посилання
Anke M., Groppel B., Kronemann H., Grün M. IARC Sci. Publ, 1984, 53: 339–365.
Chen C., Huang D., Liu J. Clean, 2009, 37, Iss. 4–5: 304–313.
Volkmann D., Baluska F. Microsc. Res. Tech., 1999, 47, No 2: 135–154. https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-0029(19991015)47:2<135::AID-JEMT6>3.0.CO;2-1
Dovgaluk A. I., Kalinyak T. B., Blume Yu. B. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr., 2002, No 1: 162–168 (in Russian).
Přibyl P., Cepák V., Zachleder V. Toxicol. in Vitro, 2008, 22: 1160–1168. https://doi.org/10.1016/j.tiv.2008.03.005
Voigt B., Timmers A. C. J., Samaj J., Muller J., Baluska F., Menzel D. Eur. J. Cell Biol., 2005, 84: 595–608. https://doi.org/10.1016/j.ejcb.2004.11.011
Horiunova I. I., Krasylenko Yu. A., Zaslavsky V. A., Yemets A. I Dopov. Nac. akad. nauk Ukr., 2014, No 9: 127–134 (in Russian).
Rahman A., Bannigan A., Sulaman W., Pechter P., Blancaflor E. B., Baskin T. I. Plant J., 2007, 50: 514–528. https://doi.org/10.1111/j.1365-313X.2007.03068.x
Dovgalyuk A., Kalynyak T., Blume Ya. B. Cell Biol. Int., 2003, 27: 193–195. https://doi.org/10.1016/S1065-6995(02)00334-7
L'Huillier L., d'Auzac J., Durand M., Michaud-Ferrière N. Can. J. Bot., 1996, 74: 1547–1554. https://doi.org/10.1139/b96-187
Ilyin V. B. Pochvovedenie, 1986, No 9: 90–98 (in Russian).
Miller D., Harble W., Gottwald J. et al. Plant Cell, 1997, 9: 2105–2117. https://doi.org/10.1105/tpc.9.12.2105
DalleDonne I., Milzani A., Ciapparelli C., Comazzi C., Gioria M. R., Colombo R. Biochim. Biophys. Acta, 1999, 1426: 32-42.
Apostolova M. D., Christova T., Templeton D. M. J. Toxicol. Sci., 2006, 89, No 2: 465–474. https://doi.org/10.1093/toxsci/kfj035
Li W., Zhao Y. Z., Chou I.N. Toxicology, 1993, 77: 65–79. https://doi.org/10.1016/0300-483X(93)90138-I
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Доповіді Національної академії наук України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.