Індивідуальні особливості радіаційно-індукованої геномної нестабільності у хворих на гліобластому

Автор(и)

  • О.В. Земскова Ромоданова Інститут нейрохірургії НАМН України
  • О.Я. Главацький Ромоданова Інститут нейрохірургії НАМН України
  • Д.А. Курінний ДУ “Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України”, Київ
  • О.М. Демченко ДУ “Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України”, Київ
  • С.Р. Рушковський ННЦ “Інститут біології та медицини” Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.04.091

Ключові слова:

γ-опромінення, апоптоз, гліобластома, електрофорез окремих клітин, культура лімфоцитів периферичної крові людини

Анотація

Методом електрофорезу окремих клітин (сomet assay) в нейтральних умовах досліджено особливості індивідуальної радіаційно-індукованої нестабільності геному хворих на гліобластому. Встановлено, що в культурі лімфоцитів периферичної крові у двох осіб з патоморфологічно верифікованою гліобластомою (пацієнти № 1 та № 3) відсоток “комет” з високим рівнем пошкоджень достовірно перевищував показники в культурах лімфоцитів крові осіб з групи порівняння. Після опромінення культур лімфоцитів у дозі 1,0 Гр частота клітин з високим показником розривів ДНК зросла в культурах лімфоцитів двох пацієнтів (№ 2 та № 3) і знизилась у одного пацієнта (№ 1). Частотний аналіз розподілу “комет” за значеннями рівня пош коджень ДНК показав наявність у неопромінених культурах лімфоцитів пацієнтів № 2 та № 3 значного пулу клітин, які зупинили поділ на S стадії клітинного циклу. Після опромінення частота таких клітин у пацієнта № 3 значно зменшилась. Відмічено, що апоптична активність у культурах лімфоцитів нейроонкологічних хворих була достовірно вища, ніж у культурах умовно здорових волонтерів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

IARC (2018). Latest global cancer data: Cancer burden rises to 18.1 million new cases and 9.6 million cancer deaths in 2018. WHO. Press Release No. 263. Retrieved from https://www.iarc.fr/wp-content/uploads/2018/09/pr263_E.pdf

Ostrom, Q. T., Gittleman, H., Truitt, G., Boscia, A., Kruchko, C. & Barnholtz-Sloan, J. S. (2018). CBTRUS statistical report: primary brain and other central nervous system tumors diagnosed in the United States in 2011-2015. Neuro Oncol., 20, Suppl. 4, pp. iv1-iv86. Doi: https://doi.org/10.1093/neuonc/noy131

Dyomina, E. A. & Ryabchenko, N. M. (2007). Increased individual chromosomal radiosensitivity of human lymphocytes as a parameter of cancer risk. Exp. Oncol., 29, No. 3, pp. 217-220.

Borgmann, K., Hoeller, U., Nowack, S., Bernhard, M., Röper, B., Brackrock, S., Petersen, C., Szymczak, S., Ziegler, A., Feyer, P., Alberti, W. & Dikomey, E. (2008). Individual radiosensitivity measured with lymphocytes may predict the risk of acute reaction after radiotherapy. Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys., 71, No. 1, pp. 256-264. Doi: https://doi.org/10.1016/j.ijrobp.2008.01.007

Han, W. & Yu, K. N. (2009). Response of cells to ionizing radiation. In Tjong, S. C. (Ed.). Advances in biomedical sciences and engineering (pp. 204-262). Oak Park, Illinois: Bentham Science Publishers Ltd. Doi: https://doi.org/10.2174/978160805040610901010204

Furlong, H., Mothersill, C., Lyng, F. M. & Howe, O. (2013). Apoptosis is signalled early by low doses of ionising radiation in a radiation-induced bystander effect. Mutat Res., 741-742, pp. 35-43. Doi: https://doi.org/10.1016/j.mrfmmm.2013.02.001

Foray, N., Bourguignon, M. & Hamada, N. (2016). Individual response to ionizing radiation. Mutat. Res., 770, Pt. B., pp. 369-386. Doi: https://doi.org/10.1016/j.mrrev.2016.09.001

Afanasieva, K., Zazhytska, M. & Sivolob, A. (2010). Kinetics of comet formation in single-cell gel electrophoresis: loops and fragments. Electrophoresis, 31, pp. 512-519. Doi: https://doi.org/10.1002/elps.200900421

Olive, P. L. & Banáth, J. P. (2006). The comet assay: a method to measure DNA damage in individual cells. Nature protocols, 1, No. 1, pp. 23-29. Doi: https://doi.org/10.1038/nprot.2006.5

Кurinnyi, D., Rushkovsky, S., Demchenko, O. & Pilinska, M. (2018). Astaxanthin as a modifier of genome instability after -radiation. In Zepka, L.Q., Jacob-Lopes, E. & Vera De Rosso, V. (Eds.). Progress in carotenoid research (pp. 121-138). London: IntechOpen. Doi: https://doi.org/10.5772/intechopen.79341

Kurinnyi, D. A., Rushkovsky, S. R., Demchenko, O. M. & Pilinska, M. A. (2018). Peculiarities of modification by astaxanthin of radiation-induced damages in the genome of human blood lymphocytes exposed in vitro on different stages of the mitotic cycle. Cytol. Genet., 52, No. 1, pp. 40-45. Doi: https://doi.org/10.3103/S0095452718010073

Gyori, B. M., Venkatachalam, G., Thiagarajan, P. S., Hsu, D. & Clement, M. (2014). OpenComet: an automated tool for comet assay image analysis. Redox Biol., 2, pp. 457-465. Doi: https://doi.org/10.1016/j.redox.2013.12.020

Rosner, B. (2015). Fundamentals of biostatistics. 8th ed. Boston: Cengage Learning.

Ahnström, G. & Erixon, K. (1981). Measurement of strand breaks by alkaline denaturation and hydroxyapatite chromatography. In Friedberg, E. C. & Hanawalt, P. C. (Eds.). DNA repair. a laboratory manual of research procedures (pp. 403-418). New York: Marcel Dekker.

##submission.downloads##

Опубліковано

28.03.2024

Як цитувати

Земскова, О. ., Главацький, О. ., Курінний, Д. ., Демченко, О. ., & Рушковський, С. . (2024). Індивідуальні особливості радіаційно-індукованої геномної нестабільності у хворих на гліобластому . Доповіді Національної академії наук України, (4), 91–98. https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.04.091