Низькомолекулярнi протектори у салiцилатдефiцитних рослинах Arabidopsis thaliana пiд дiєю сольового стресу
DOI:
https://doi.org/10.15407/dopovidi2016.06.120Ключові слова:
Arabidopsis thaliana, антоцiани, пролiн, салiцилова кислота, сольовий стрес, трансформанти NahGАнотація
Порiвнювали реакцiю на сольовий стрес (200 мМ NaCl, 24 год) рослин арабiдопсису (Arabidopsis thaliana L.) дикого типу (Col-0) i трансформованих геном бактерiальної салiцилатгiдроксилази (NahG), якi вiдрiзняються низьким вмiстом салiцилової кислоти. Рiст рослин дикого типу пiсля сольового стресу значно пригнiчувався, а його вплив на рiст трансформантiв NahG був слабо вираженим. Пiсля сольового стресу в рослин обох генотипiв зменшувався вмiст хлорофiлiв i каротиноїдiв у листках, однак у рослин NahG змiни вмiсту фотосинтетичних пiгментiв були менш помiтними, нiж у рослин дикого типу. Збiльшення вмiсту пролiну в листках рослин дикого типу у вiдповiдь на дiю NaCl було бiльш iстотним порiвняно з таким у салiцилатдефiцитних трансформантiв. У той же час вмiст цукрiв i антоцiанiв у листках рослин NahG у вiдповiдь на сольовий стрес збiльшувався, а у дикого типу — зменшувався. Зроблено висновок про вiдмiнностi у внеску низькомолекулярних захисних сполук в адаптацiю до сольового стресу рослин арабiдопсису дикого типу i трансформованих геном бактерiальної салiцилатгiдроксилази.
Завантаження
Посилання
Alvarez M. E. Plant Mol. Biol., 2000, 44, No 3: 429–442. https://doi.org/10.1023/A:1026561029533
Clarke S. M., Mur L. A. J., Wood J. E., Scott I. M. Plant J., 2004, 38, No 3: 432–447. https://doi.org/10.1111/j.1365-313X.2004.02054.x
Kolupaev Yu. E., Yastreb T. O., Shvidenko N. V., Karpets Yu. V. Appl. Biochem. Microbiol., 2012, 48, No 5: 500–505. https://doi.org/10.1134/S0003683812050055
Palma F., Lluch C., Iribarne C., García-Garrido J. M., García N. A. T. Plant Growth Regul., 2009, 58, No 3: 307–316. https://doi.org/10.1007/s10725-009-9380-1
Borsani O., Valpuesta V., Botella M. A. Plant Physiol., 2001, 126, No 3: 1024–1030. https://doi.org/10.1104/pp.126.3.1024
He Q., Zhao S., Ma Q., Zhang Y., Huang L., Li G., Hao L. J. Plant Growth Regul., 2014, 33, No 4: 871–880. https://doi.org/10.1007/s00344-014-9438-9
Wendehenne D., Durner J., Chen Z., Klessig D. F. Phytochemistry, 1998, 47, No 4: 651–657. https://doi.org/10.1016/S0031-9422(97)00604-3
Cao Y., Zhan Z. W., Xue L. W., Du J. B., Shang J., Xu F., Yuan S., Lin H. H. Z. Naturforsch., 2009, 64, No 3–4: 231–238.
Sharma Y. K., Leon J., Raskin I., Davis K. R. Proc. Natl. Acad. Sci. USA, 1996, 93, No 10: 5099–5104. https://doi.org/10.1073/pnas.93.10.5099
Carcia A. B., Engler J. A., Iyer S., Gerats T., Van Montagu M., Caplan A. B. Plant Physiol., 1997, 115, No 1: 159–169. https://doi.org/10.1104/pp.115.1.159
Neill S. O., Gould K. S. Functional Plant Biol., 2003, 30, No 8: 865–873. https://doi.org/10.1071/FP03118
Kavi Kishor P. B., Sreenivasulu N. Plant Cell Environ., 2014, 37, No 2: 300–311. https://doi.org/10.1111/pce.12157
Gibeaut D. M., Hulett J., Cramer G. R., Seemann J. R. Plant Physiol., 1997, 115, No 2: 317–319. https://doi.org/10.1104/pp.115.2.317
Kolupaev Yu. E., Ryabchun N. I., Vayner A. A., Yastreb T. O., Oboznyi A. I. Russ. J. Plant Physiol., 2015, 62, No 4: 499–506. https://doi.org/10.1134/S1021443715030115
Nogues S., Baker N. R. J. Exp. Bot., 2000, 51, No 348: 1309–1317.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Доповіді Національної академії наук України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
