Роль антиоксидантiв у захистi проти сумiсного ефекту Cd, Zn i Ni у пшеницi

Автор(и)

  • В. М. Гришко Криворiзький ботанiчний сад НАН України
  • Т. А. Артюшенко Сiльськогосподарський iнститут, Центр сiльськогосподарських дослiджень Угорської АН, Мартонвашар
  • А. Болдiзар Сiльськогосподарський iнститут, Центр сiльськогосподарських дослiджень Угорської АН, Мартонвашар
  • Г. Косi Сiльськогосподарський iнститут, Центр сiльськогосподарських дослiджень Угорської АН, Мартонвашар

DOI:

https://doi.org/10.15407/dopovidi2016.05.110

Ключові слова:

Triticum aestivum L., кадмiй, нiкель, цинк, пероксидне окиснення лiпiдiв, аскорбiнова кислота, глутатiон

Анотація

Наведено результати вивчення комбiнованого впливу Cd, Zn i Ni на накопичення цих металiв, рiст i вмiст антиоксидантiв у коренях пшеницi. Метали додавали в двох концентрацiях у поживне середовище проросткiв, вища концентрацiя справляла сильнiший вплив на дослiджуванi показники. Вивчали толерантнiсть 8 сортiв пшеницi до важких металiв з метою обрати найбiльш толерантний (Куяльник) i найбiльш чутливий (Сонечко) для бiохiмiчних дослiджень. Поглинання важких металiв та iнтенсивнiсть пероксидного окиснення лiпiдiв були меншими у толерантного генотипу порiвняно з чутливим. Висо- ка концентрацiя глутатiону у толерантного генотипу за контрольних умов може бути пов’язана з пiдвищеною толерантнiстю до важких металiв. Металiндуковане зменшення вмiсту глутатiону може бути iндикатором пiдвищеного синтезу фiтохелатинiв. Бiль- шу толерантнiсть сорту Куяльник можна пояснити зниженим поглинанням важких ме- талiв i бiльш iнтенсивним функцiонуванням глутатiонзалежної ланки антиоксидантного захисту.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

El-Kafafi E.-S., Rizk A. H. Amer., Euras. J. Agric. & Environ. Sci., 2013, 13, No 8: 1050–1056.

Nan Z., Li J., Zhang J., Cheng G. Sci. Total Environ., 2002, 285: 187–195.

Carillo-Gonzalez R., Simunek J., Sauve S., Adriano D. Adv. Agronomy, 2006, 91: 111–178.

Pandey N., Pathak G. C., Pandey D. K., Ritu Pandey R. Brazil. J. Plant Physiol., 2009, 21, No 2: 103–111.

Wilkins D. A. New Phytol., 1978, 80, No 3: 623–633.

Angelova V., Ivanova R., Delibaltova V., Ivanov K. Ind. Crop. Prod., 2004, 19: 197–205.

Borzou A., Azizinezhad F. J. Pharm. Biol. Chem. Soc., 2012, 3: 317–324.

Hodges D. M., DeLong J. M., Forney C. F., Prange R. K. Planta, 1999, 207: 604–611.

Kampfenkel K., van Montagu M., Inzˇc D. Anal. Biochem., 1995, 225: 165–167.

De Pinto M. C., Francis D., De Gara L. Protoplasma, 1999, 209: 90–97.

Kocsy G., Szalai G., V´ag´ujfalvi A., St´ehli L., Orosz G., Galiba G. Planta, 2000, 210, No 2: 295–301.

Kranner I., Grill D. Phytochem. Anal., 1996, 7, No 1: 24–28.

Fontes R. L. F., Pereira J. M. N., Neves J. C. L. An. Acad. Bras. Cienc., 2014, 86, No 2: 907–922.

Repetto M., Semprine J., Boveris A. Lipid Peroxidation, Ed. A.Catala, Rijeka: InTech, 2012: 3–30.

T¨or¨ok A., Guly´as Z., Szalai G., Kocsy G., Majdik C. J. Hazard. Mater., 2015, 299: 371–378.

##submission.downloads##

Опубліковано

27.10.2024

Як цитувати

Гришко, В. М., Артюшенко, Т. А., Болдiзар А., & Косi Г. (2024). Роль антиоксидантiв у захистi проти сумiсного ефекту Cd, Zn i Ni у пшеницi. Доповіді Національної академії наук України, (5), 110–116. https://doi.org/10.15407/dopovidi2016.05.110