Структурна температура води і утворення морських аерозолів (фізико-хімічний аналіз)

Автор(и)

  • С.В. Кушнір Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів

DOI:

https://doi.org/10.15407/dopovidi2018.05.053

Ключові слова:

інтерфейс газ/вода, аерозолі, барботажна активація води, структура води, структурна температура

Анотація

Проведено аналіз фізико-хімічних процесів, які зумовлюють утворення морських аерозолів. На підставі нових даних обґрунтовано схему чотиристадійних змін молекулярної структури води під час нагрівання. Для холодних вод деталізовано кластерно-полімерну їх структуру та показано, що інтерфейс на межі з повітрям має значно підвищену структурну температуру, яка переводить його воду із стану І в стан ІІ, характерний для об’ємної води при 100–220 °С. Показано, що при барботуванні пасивних газів через роз чини солей у воді типу І істотно зростає структурна температура самого розчину, що спричиняє зменшення розчинності газів та підвищення хімічної активності води і розчиненого кисню. Запропоновано нову модель утворення зарядженого кислого аерозолю із негативно заряджених бульбашок повітря.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Horn, R. (1972). Marine chemistry (structure of water and chemistry of hydrosphere). Moscow: Mir (in Russian).

Antonchenko, V. Ya., Davydov, A. S. & Il′in, V. V. (1991). Foundations of the physics of water. Kiev: Naukova dumka (in Russian).

Chaplin, M. (2009). Theory VS experiment: what is the surface charge of water? Water, No. 1, pp. 1-28.

Kusnhir, S. (2012). Structure and properties of clear water under different thermobaric conditions (physical-chemical analysis). Mineralog. zb., No. 62, Iss. 2, rr. 236-245 (in Ukrainian).

Kusnhir, S. V. (2015). Reasons for the bubbling chemical effect and differentiation of ions in the formation of marine aerosols (physico-chemical analysis). Dopov. Nac. akad. nauk Ukr., No. 7, pp. 91-98 (in Ukrainian). doi: https://doi.org/10.15407/dopovidi2015.07.091

Luck, W. (1965). Zur assoziation des wassers II. Salzeffekte auf die ultrarotbanden des wassers. Ber. Bunsenges. Phys. Chem., 69, No. 1, pp. 69-76. doi: https://doi.org/10.1002/bbpc.19650690111

Bandura, A. V. & Lvov, S. N. (2006). The ionization constant of water over wide ranges of temperature and density. J. Phys. Chem. Ref. Data., 35, No. 1, pp. 15-30. doi: https://doi.org/10.1063/1.1928231

Neela, Y. I., Mahadevi, A. S. & Sastry, G. N. (2010). Hydrogen bonding in water clusters and their ionized counterparts. J. Phys. Chem. B., 114, pp. 17162-17171. doi: https://doi.org/10.1021/jp108634z

Vácha, R., Buch, V., Milet, A., Devlin, J.P. & Jungwirth, P. (2007). Autoionization at the surface of neat water: Is the top layer pH neutral, basic, or acidic? Phys. Chem. Chem. Phys., 9, No. 4, pp. 4736-4747. doi: https://doi.org/10.1039/b704491g

##submission.downloads##

Опубліковано

15.05.2024

Як цитувати

Кушнір, С. (2024). Структурна температура води і утворення морських аерозолів (фізико-хімічний аналіз) . Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, (5), 53–59. https://doi.org/10.15407/dopovidi2018.05.053