Зв’язок між рівнем амінокислот плазми крові з добовою кількістю групових шлуночкових екстрасистол і тривалістю больової або безбольової ішемії міокарда у хворих на стабільну та нестабільну стенокардію
DOI:
https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.12.100Ключові слова:
амінокислота, кореляційний зв’язок, нестабільна стенокардія, стабільна стенокардіяАнотація
Відомо, що організм людини, яка страждає на ішемічну хворобу серця, намагається пристосуватися до но- вих умов життєдіяльності шляхом біохімічних перебудов, одна з яких – залучення більшої кількості амінокислот до метаболізму кардіоміоцитів. Амінокислоти метаболізуються в міокарді і за нормальних умов, міокардіальна ішемія призводить до значної перебудови біохімічних реакцій, внаслідок якої посилюється використання амінокислот як метаболітів. Доведено, що больова ішемія міокарда, безбольова ішемія міокарда та групова шлуночкова екстрасистолія є прогностичними показниками несприятливого перебігу ішемічної хвороби серця. За результатами дослідження, у хворих на стабільну або нестабільну стенокардію формуються достовірні кореляційні зв’язки між частотою групових шлуночкових екстрасистол, безбольової і больової ішемії міокарда з рівнем аргініну, суми сірковмісних амінокислот та амінокислот з розгалуженим бічним ланцюгом у плазмі крові. Це свідчить про патогенетичну роль дисбалансу амінокислотного спектра плазми крові в розвитку атеросклерозу, дестабілізації коронарного кровообігу та виникненні порушень серцевого ритму.
Завантаження
Посилання
Ataman, V. O. (2010). Pathophysiology. Vinnitsa: Nova Knyga (in Ukrainian).
Taegtmeye, H., Harinstein, M. & Cheorghiade, M. (2008). More than bricks and mortar: comments on protein and amino acid metabolism in the heart. Am. J. Cardiol., 101(suppls.), рр. 3e-7e. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2008.02.064.
Bolotin, G., Raman, J., Williams, U., Bacha, E., Kocherginsky, M. & Jeevanandam, V. (2007). Glutamine improves myocardial function following ischemia-reperfusion injury. Asian Cardiovasc. Thorac. Ann., 15, рр. 463-467. https://doi.org/10.1177/021849230701500603
Kodde, I. F., Stok van der, J., Smolenski, R. T. & Jong de, J. W. (2007). Metabolic and genetic regulation of cardiac energy substrate preference. Comp. Biochem. Physiol. A. Mol. Integr. Physiol., 146, рр. 26-39. https://doi.org /10.1016/j.cbpa.2006.09.014
Lomivorotov, V. V., Efremov, S. M., Shmirev, V. A., Ponomarev, D. N., Lomivorotov, V. N., & Karaskov, A. M. (2011). Glutamine is cardioprotective in patients with ischemic heart disease following cardiopulmonary bypass. Heart Surg. Forum, 14, рр. E384-E388. https://doi.org/10.1532/HSF98.20111074
Sejil, S., Janand-Delenne, В., Avierinos, J. F., Habib, G., Labastie, N., Raccah, D., Vague, P. & Lassmann-Vague, V. (2006). Six-year follow-up of a cohort of 203 patients with diabetes after screening for silent myocardial ischaemia. Diabet Med., 23, No. 11, рр. 1186-1191. https://doi.org/10.1111/j.1464-5491.2006.01992.x
Zellweger, M. J. (2006). Prognostic significance of silent coronary artery disease in type 2 diabetes. Herz, 31, No. 3, рр. 240-245. https://doi.org/10.1007/s00059-006-2790-1
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Доповіді Національної академії наук України

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.