Уран-торієве зруденіння шовних зон Українського щита та еволюція складу глибинних флюїдів у докембрії

Автор(и)

  • О.В. Усенко Інститут геофізики НАН України ім. С.І. Субботіна, Київ

DOI:

https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.10.045

Ключові слова:

торій, Український щит, уран, шовні зони

Анотація

Геохімічні властивості урану і торію і геологічна будова рудопроявів Голованівської та Інгулецько-Криворізької шовних зон співвіднесені зі зміною складу мантійних розплавів і флюїдів у археї—палеопротерозої. Показано, що утворення родовищ урану і торію на Українському щиті стало можливим у протерозої, коли окислення і кислі флюїди, що переважали в архейських мантійних розплавах, замінилися нейтральними і лужними водно-хлоридно-калієвими. Це зумовило накопичення торію (більшою мірою) і урану (меншою мірою) у гранітних магмах, шарі часткового плавлення кори, куди вони надходили у вигляді хлоридних комплексів. З цими процесами пов’язані рудопрояви монациту в мікроклінових гранітах і пегматитах бердичівського і кіровоградського комплексів, що утворилися 2,1—1,9 млрд років тому. Збагачення корових осередків плавлення ураном найінтенсивніше відбувалося після 2,0 млрд років тому (максимально 1,8—1,65 млрд років тому), коли у складі мантійних карбонатно-фторидно-натрієвих флюїдів ураніл-карбонатні іони надходили до кори, де вони змішувалися з розплавами існуючих осередків плавлення. Зміна pH середовища зумовлювала розпад комплексних сполук і вивільнення групи уранілу, відновлення урану до U 4+ у присутності графіту та магнетиту і на геохімічних бар’єрах з кислою реакцією, а активність гідроксил-іонів забезпечувала утворення бранеритової структури.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Usenko, O. V. (2015). The evolution of mantle melts and fluids in Precambrian. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr., No. 7, pp. 99-104. https://doi.org/10.15407/dopovidi2015.07.099

Griffin, W., Belousova, E., O’Neill, C., O’Reilly, S. Y., Malkovets, V., Pearson, N., Spetsius, S. & Wilde, S. (2014). The world turns over: Hadean — Archean crust — mantle evolution. Lithos, 189, pp. 2-15.

Usenko, O. V. (2013). Mineral deposits of the Kirovograd ore district of the Ukrainian shield: connection with the deep process. Geophys. J., 35, No. 6, pp. 128-145 (in Russian).

Arbuzov, S. I. & Rikhvanov, L. P. (2010). Geochemistry of radioactive elements. Tomsk: Izd-vo TPU (in Russian).

Wolfson, F. I. & Korolev, K. G. (1990). Conditions for the formation of uranium deposits. Moscow: Nedra (in Russian).

Kovalenko, N. I., Ryzhenko, B. N., Prysyagina, N. I. & Bychkova, Ya. V. (2011). An experi men tal study of the solubility of uraninite in aqueous HCl solutions at 500 °C and 1 kbar. Geohimiya, No. 3, pp. 269-276 (in Russian).

Belevtseva, Ya. N. (Ed.). (1995). Genetic types and patterns of distribution of uranium deposits in Ukraine. Kyiv: Naukova Dumka (in Russian).

Shcherbak, N. P. (Ed.). (2005). Metallic and nonmetallic minerals of Ukraine. Vol. 1. Metallic minerals. Kyiv, Lviv: Center of Europe (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

28.03.2024

Як цитувати

Усенко, О. . (2024). Уран-торієве зруденіння шовних зон Українського щита та еволюція складу глибинних флюїдів у докембрії . Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, (10), 45–53. https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.10.045