Iдентифiкацiя карбоангiдразної активностi, асоцiйованої з бiлковими комплексами фотосинтетичних мембран хлоропластiв шпинату
DOI:
https://doi.org/10.15407/dopovidi2014.06.151Ключові слова:
Iдентифiкацiя карбоангiдразної активностiАнотація
Бiлковi комплекси фотосинтетичних мембран хлоропластiв шпинату були роздiленi методом нативного електрофорезу iз змiщенням заряду пiсля солюбiлiзацiї мембран неiонним детергентом дигiтонiном. Для визначення зон гелю, якi мiстили АТФ-синтазний комплекс i його вiдокремлену каталiтичну частину (CF1), була використана кольорова реакцiя на АТФазну активнiсть. Цитохромному b6f комплексу тилакоїдiв вiдповiдала зона, яка завдяки присутностi цитохромiв мала червоний колiр у нефарбованому гелi. Локалiзацiя цитохромного b6f комплексу, АТФ-синтази i CF1 пiдтверджена аналiзом субодиничного складу вiдповiдних бiлкових зон пiсля ДДС-електрофорезу. Визначення карбоангiдразної активностi в бiлкових зонах неденатурованого гелю шляхом фарбування бромтимоловим синiм показало, що крiм фотосистеми II, яка мiстить компоненти з карбоангiдразною активнiстю, карбоангiдраза асоцiйована також цитохромним b6f комплексом i АТФ-синтазою. Наведенi данi свiдчать на користь припущення про участь множинних форм карбоангiдрази у внутрiшньотилакоїдному перенесеннi протонiв вiд центрiв їх утворення до АТФ-синтази.
Завантаження
Посилання
Ignatova L. K., Rudenko N. N., Mudrik V. A. et al. Photosynth. Res., 2011, 110, No. 2: 89–98. https://doi.org/10.1007/s11120-011-9699-0
Shutova T., Kenneweg H., Buchta J. et al. EMBO J., 2008, 27, No. 5: 782–791. https://doi.org/10.1038/emboj.2008.12
Ignatova L. K., Rudenko N. N., Khristin M. S., Ivanov B. N. Biokhimiia, 2006, 71, No. 5: 651–659.
Zolotareva E. K. Fiziologiia i biokhimiia kult. rastenii, 2010, 42, No. 1: 37–50 (in Russian).
Aro E.-M., Suorsa M., Rokka A. et al. J. Exp. Bot., 2005, 56: 347–356. https://doi.org/10.1093/jxb/eri041
Arnon D. I. Plant Physiol., 1949, 24, No. 1: 1–154. https://doi.org/10.1104/pp.24.1.1
Lowry O. H., Rosebrough N. J., Farr A. L., Randall R. J. J. Biol Chem., 1951, 193: 265–275.
Anderson L., Borg H., Mikaelsson M. FEBS Lett., 1972, 20: 199–202. https://doi.org/10.1016/0014-5793(72)80793-2
Kolesnichenko A. V., Ostroumova E. A., Zykova V. V. et al. Fiziologiia rastenii, 2000, 47, No. 2: 199–202 (in Russian).
Laemmli U. K. Nature, 1970, 227: 680–685. https://doi.org/10.1038/227680a0
Allen J. M., Hyncik G. J. Histochem. Cytochem., 1963, 11, No. 2: 169–175. https://doi.org/10.1177/11.2.169
Gomori G. Meth. Enzymol., 1955, 1: 138–146. https://doi.org/10.1016/0076-6879(55)01020-3
Edwards L. J., Patton R. L. Stain Technol., 41, No. 6: 333–334. https://doi.org/10.3109/10520296609116335
Arvi S. J., Suorsa M., Paakkarinen V., Aro E.-M. Biochem. J., 2011, 439: 207–214. https://doi.org/10.1042/BJ20102155
McCarty R. E. J. Exp. Biol., 1992, 172: 431–441.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Доповіді Національної академії наук України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
